В Естонії минулого тижня десятки шкіл отримали повідомлення з погрозами нападом. Йдеться про сотні повідомлень у шкільних чатах, групах у Facebook, а також публікації в медіа про те, чи варто вести дитину до школи і як узагалі діяти в такій ситуації. Про це повідомляє Естонський суспільний мовник (ERR).
Мета подібних погроз, за словами поліції, полягає не в реальному намірі вчинити напад, а у створенні страху й хаосу. Утім, надсилання таких повідомлень і хвилі паніки – явище не нове.
“Час від часу надходять погрози про вибухи – хтось робить це жартома або з особистих мотивів. У таких випадках ми справді починали розслідування, і покарання також призначалися. Якщо це все ж таки зловмисний жарт, людина має за нього відповідати”, – розповіла керівниця Іда-Хар’юського відділення поліції Інна Тоатер.
Хоча такі погрози поширюються миттєво, встановити авторів повідомлень інколи непросто. Поліція змушена надсилати офіційні запити, перш ніж розпочати розслідування і притягнути порушників до відповідальності. За погрози або свідомо неправдиві повідомлення про небезпеку в Естонії передбачено покарання – від штрафу до позбавлення волі.
“Все залежить від складу злочину. Якщо ми говоримо про погрозу, яка була в цьому випадку і викликала страх у людей і суспільстві, то закон передбачає штраф або до року позбавлення волі. А якщо йдеться, наприклад, про погрозу вибухом, яка теж поширювалася мережею, то покарання суворіше: це вважається серйозним порушенням громадського порядку, і в такому разі покарання – штраф або до п’яти років позбавлення волі”, – пояснила Інна Тоатер.
Як зазначає видання, у соцмережах і новинних стрічках увага до погроз стала досить помітною. І якщо в інтернеті фактично немає етичного кодексу, то в медіа ситуація інша. Експерти медіасфери зазначають, що саме від журналістів залежить, чи буде суспільство поінформованим, чи стане частиною хвилі страху. Відповідальність редакцій зараз особливо велика – важливо не піддаватись емоціям і зберігати професійну дистанцію.
“На мою думку, висвітлення цих погроз було без зайвої паніки, але питання – у масштабі. Можливо, було забагато різних сюжетів: як люди реагували, що далі тощо. Думаю, журналістам варто замислюватися про важливі аспекти, яких потрібно дотримуватися. Перший – організаційний аспект. А інший – емоційні реакції”, – вважає радник з журналістської етики ERR Тармо Таммерк.
В ERR звернули увагу на те, що російськомовні платформи та медіа частіше зосереджуються на емоціях і реакціях аудиторії, тоді як естонськомовні медіа роблять акцент на фактах та практичних рекомендаціях.
“Можливо, редакції думали, що, оскільки ці листи російською мовою, це більше стосується нашої російськомовної аудиторії й ми маємо про це говорити. Але, можливо, редакції, які працюють російською, надто сильно реагують на емоційні аспекти. Потрібно враховувати, що емоції є, і ми можемо про них говорити, але в помірному обсязі”, – додав Тармо Таммерк.
Як повідомляв ІМІ, Поліція безпеки Естонії (КаПо) у своєму звіті оприлюднила своє дослідження обставин, за яких діти з Іда-Вірумаа влітку 2024 року поїхали до окупованого Росією Криму для участі в таборі “Артек”.
