Працівників міністерств змушують підписувати постанову, яка забороняє публічно критикувати органи влади та їх посадових осіб. Про це повідомляють “Наші гроші” з посиланням на допис директорки департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економіки Олени Мініч у Фейсбуці.
Зокрема, мова йде про постанову Кабінету Міністрів України №65 “Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців”, яку уряд ухвалив 11 лютого. Це відбулось через тиждень після заяви Айвараса Абромавічуса про те, що він йде у відставку з посади міністра економічного розвитку через тиск з боку народного депутата Ігоря Кононенка та Адміністрації Президента.
Затверджені у постанові етичні принципи держслужби включають лояльність, яка передбачає:
1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів;
2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб;
3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.
Автори документа вважають, що його прийняття “сприятиме недопущенню тиску з боку представників бізнесу чи політичних сил на посадовців державних органів”. Згідно анотації, за основу взято запроваджену в Польщі модель гарантування максимальної прозорості діяльності державних органів.
Видання наводить Кодекс етики державної служби Польщі від 2011 року, зауважуючи, що він дійсно містить вимогу лояльності, проте в абсолютно іншому формулюванні:
1) вірність Польській Республіці;
2) надійна і правильна (лояльна і ретельна) реалізація програми польського уряду, незалежно від власних переконань і політичних поглядів;
3) лояльність по відношенню до начальства, колег і підлеглих, готовність виконувати службові накази, стежачи за тим, щоб не порушити закон чи не зробити помилку;
4) забезпечення начальства об’єктивними, відповідно до кращих намірів і знань, порадами та зауваженнями при підготовці пропозицій щодо здійснення державного управління;
5) демонстрація стриманості в публічному висловленні поглядів на роботу свого офісу та інших офісів, особливо якщо такі погляди можуть підірвати довіру громадян до цих установ.
