ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Уряди посилюють контроль в інтернеті під гаслом боротьби з "фейковими новинами" - Freedom House

01.11.2018, 10:10

Уряди в багатьох країнах світу посилюють контроль над доступом своїх громадян до вільної інформації в мережі інтернет. При цьому для придушення інакомислення використовують гасло боротьби з “фейковими новинами”. Про це йдеться в останній редакції щорічного звіту про свободу в інтернеті американської неурядової організації Freedom House, повідомляє Радіо Свобода.

Звіт під назвою Freedom on the Net 2018 охоплює 65 країн, на які припадає 87% користувачів інтернету в усьому світі. Україну в цій доповіді позиціонують як “частково вільну” державу, де, однак, “помітних змін не відбулося”.

У методології Freedom House кожна країна отримує кількісну оцінку від 0 балів (найбільш вільний інтернет) до 100 (відсутність свободи в інтернеті). Організація ділить усі досліджені країни на три групи, відповідно до свободи в інтернеті: вільні (0–30 балів), частково вільні (31–60 балів), невільні (61–100 балів).

Ключові висновки Freedom House щодо свободи інтернету – 2018:

​Восьмий рік поспіль свобода інтернету в усьому світі знижується

Зокрема, за останній рік – із червня 2017-го – 26 із 65 країн, охоплених у звіті, зазнали погіршення свободи інтернету. Найвищий показник погіршення ситуації спостерігали в Єгипті та Шрі-Ланці, як і в Камбоджі, Кенії, Нігерії, на Філіппінах та Венесуелі. Поліпшення були зареєстровані в 19 країнах, водночас покращили свій рейтинг Вірменія та Гамбія.

Китай навчає світ цифровому авторитаризму

Китайські посадовці провели тренінги та семінари щодо нових засобів масової інформації або управління інформацією з представниками 36 країн із 65, які були охоплені у звіті Freedom House.

Свобода інтернету знижується у США

Федеральна комісія зв’язку США скасувала правила, що гарантують нейтральність у мережі – принцип, згідно з яким постачальники послуг не повинні робити пріоритетними конкретні різновиди потоків даних в інтернеті, виходячи з їхнього типу, джерела чи місця призначення. Конгрес повторно затвердив зміни до закону про спостереження за іноземними розвідками (FISA), включно із суперечливим розділом 702,  у такий спосіб завдавши удару по захисниках громадянських прав та приватності і змарнувавши можливість реформувати повноваження щодо нагляду в інтернеті. Незважаючи на середовище в інтернеті у США, яке залишається яскравим, різноманітним та вільним, дезінформація та повідомлення, що поляризують громадську думку, далі залишаються нагальною проблемою.

Боротьба з “фейковими новинами” як привід

Принаймні в 17 країнах із 65 були ухвалені або запропоновані закони, які обмежують діяльність інтернет-ЗМІ під приводом боротьби з “фейковими новинами” і онлайн-маніпуляціями. У 13 країнах виявлені факти переслідування громадян за поширення нібито неправдивої інформації.

Влада хоче контролювати персональні дані

Органи влади вимагають контролю над персональними даними: від червня 2017 року уряди 18 країн збільшили державний нагляд, часто уникаючи незалежного нагляду і послаблюючи рівень шифрування, щоб отримати необмежений доступ до даних користувачів. Щонайменше 15 країн розглянули закони про захист даних протягом минулого року, включно з невдалими спробами захистити громадян простою вимогою зберігати їхні дані на території країни, без запровадження захисту від неналежного втручання уряду.

Влада маніпулює соцмережами

Дедалі більше урядів маніпулюють вмістом соціальних мереж: у 32 із 65 досліджених країн були зареєстровані факти маніпуляції онлайн-дискусіями і їхнім змістом із боку проурядових коментаторів, “ботів” або “тролів”. Ця практика, додає Freedom House, стала дедалі поширенішою і технічно довершенішою останніми роками, часто переходячи з відкритих платформ, таких як Facebook і Twitter, у закриті системи, такі як WhatsApp, де з цією проблемою може бути важче впоратися.

Прив’язка до виборів

Майже в половині з 26 країн, де свобода доступу до інтернету знизилася, це було пов’язане з виборами. 12 країн потерпали від напливу дезінформації, цензури, кібератак та арештів критиків уряду під час проведення виборів. Зокрема, у Венесуелі, коли в травні відбувалися президентські вибори, влада ухвалила нечітко сформульований закон, що запроваджував суворі терміни ув’язнення за розпалювання «ненависті» в інтернеті. У Камбоджі напередодні парламентських виборів у липні 2018 року спостерігався сплеск арештів та тюремних вироків через онлайн-висловлювання.

Блокування “з міркувань безпеки”

Уряди – з політичних міркувань та з міркувань безпеки – переривали надання інтернет-послуг: користувачі у 22 країнах зазнали блокування принаймні однієї соціальної мережі або комунікаційної платформи. У 13 країнах уряди навмисно перешкоджали роботі інтернету або мобільних телефонних мереж. У Росії та Ірані намагалися заблокувати Telegram, у той час як користувачі в Індії зазнали більше проблем із вимиканням інтернету, ніж у будь-якій іншій країні.

Поштовх до демократичних змін

Діяльність активістів у цифровій сфері підштовхує до політичних, економічних та соціальних змін: інтернет далі є інструментом демократичних змін. Вірменія, зокрема, піднялася в рейтингу з “частково вільної” до “вільної” після того, як у квітні 2018 року її громадяни ефективно використовували соціальні медіаплатформи, застосунки для спілкування та прямі відеотрансляції в інтернеті, щоб здійснити ненасильницьку “Оксамитову революцію” у своїй країні. Свобода інтернету покращилася і в Ефіопії, після того як її новий прем’єр-міністр звільнив із в’язниць відомих блогерів, послабив суворі обмеження в інтернеті, давши громадянам більше свободи висловлюватися в соцмережах і брати участь в обговоренні можливого виходу їхньої країни з авторитаризму.​

Україна захищається на тлі інформаційної війни з Росією

Україна, рейтинг якої автори звіту оцінили в 45 балів, за останні сім років погіршила показники з вільної до “частково вільної”. “Україна прагнула, – йдеться у звіті Freedom House, – захистити свободу інтернету на тлі конфлікту з підтримуваними Росією сепаратистами й інформаційної війни з Кремлем”. “У 2017 році президент Петро Порошенко з міркувань безпеки заблокував [своїм рішенням] кілька поширених російських інтернет-платформ; водночас деякі користувачі соціальних медіа постали перед судом за ненасильницькі висловлювання, які були оцінені як “заклики до екстремізму і сепаратизму”. “Жителі окупованих територій мали проблеми з доступом до інтернету, а журналісти зазнавали технічних атак через інтернет і фізичного насильства з обох сторін конфлікту”, – йдеться у звіті “Свобода в інтернеті – 2018”.

Українські експерти пов’язують це з постійними прагненнями українських силових структур “контролювати та забороняти” свободу висловлювань в інтернеті, незважаючи на українське законодавство, а також із позасудовим блокуванням інтернет-ресурсів в Україні відповідними рішеннями різних органів влади, мовиться на сайті Freedom House Ukraine.

“Найкращі” – “найгірші”

Країни з найбільш вільним інтернетом за останній рік:

Естонія (6 балів), Ісландія (6), Канада (15), Німеччина (19), Австралія (21), США (22), Велика Британія (23).

До країн, де інтернет перебуває в найбільш загрозливому стані, належать Казахстан (62), Білорусь (64) Росія (67), Узбекистан (75).

Найгіршу оцінку отримав Китай – 88 балів. Його називають країною, яка “найбільш нахабно” керує інтернетом удома і навчає світ цифровому авторитаризму.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!