Уряд може зменшити квоти на україномовний контент на радіо та телебаченні. Про це розповів заступник керівника Офісу Президента (ОПУ) Юрій Костюк в інтерв’ю Громадському, повідомляє Мind.
“Я думаю, що можливий перегляд власне цифри, яка є (90% квот. – Mind)”, – повідомив Костюк.
Костюк зазначив, що підвищення квот дійсно збільшило кількість україномовних пісень на радіо. Проте зауважив, що йому б особисто дуже не хотілося, щоб загалом цей інструмент працював на те, щоб на радіо була російська попса, а замість неї прийшла українська, був шансон російський, і цю порожнечу заповнив український.
“Так а яка тоді доцільність? Ринкова, економічна доцільність перегляду квот? Якщо будуть переглядатися квоти, що це має вирішити?” – наголошує він.
Костюк вважає, що низька популярність радіостанцій, які є на сході країни, спричинена несприйняттям української мови і в принципі всього українського.
“Люди ж слухають радіо насправді не для того, щоб новини почути. Люди слухають радіо через музику. Вони слухають радіо, де грають пісні, які їм подобаються, які їм є зрозумілі. А між блоками пісень йдуть новини, наприклад, де розповідають, як жителям “ЛНР” можна зручніше отримати паспорт Росії”, – пояснив Костюк.
Також він прокоментував ситуацію з кіновиробництвом.
“Ми розуміємо, що ці положення закону про українську мову запрацюють в більшості випадків через кілька років – з 2023–2024 років, тобто пізніше набагато. Багато є думок стосовно того, як на це може відреагувати український кіноринок. З точки зору виробників контенту, якщо вони можуть також цей контент продавати в Білорусь, Казахстан чи Прибалтику… Якщо вони роблять російською мовою – зможуть”, – зазначив заступник керівника ОПУ.
За словами Костюка, в межах інформаційної війни Україна не може тільки захищатися: російськомовний український, з українськими поглядами контент дає можливість виходити на ті майданчики і бути почутими.
“Чому ми не можемо бути прикладом певних демократичних змін і процесів для більшості країн пострадянського простору, але комунікувати певні меседжі цією мовою, яка є зрозумілою тому ж Казахстану, чи Білорусі, чи Росії. Ми – за українську мову, ми будемо її підтримувати, захищати і популяризувати. І ми хочемо, щоб дійсно українська була модною. Ми розуміємо, що для цього треба трішки змінити інструментарій, який використовувався раніше”, – сказав Костюк.
Також Костюк зазначив, що найкращий варіант стимулювати розвиток україномовного продукту – фінансова підтримка, наприклад зменшення податків або позбавлення від податків узагалі на певний час, особливо для рейтингового продукту.