Українські культурні діячі закликають скасувати показ опери Russia: Today у Берліні

Культурні діячі, медійники, журналісти, науковці та активісти з України звернулися до організаторів та партнерів Into The Open Music Festival з відкритим закликом скасувати показ опери Russia: Today, запланований на 10 травня в культурному центрі KühlhausBerlin.

“Підтримуючи прагнення відкривати простір для рефлексії про сучасність через мистецтво, ми хочемо висловити нашу категоричну незгоду з планами показу проєкту Russia: Today та вимагаємо його скасування, оскільки цей твір ретранслює російські пропагандистські наративи”, – йдеться в заяві.

На думку підписантів, у контексті інформаційної війни та збройної агресії Росії проти України, а також в умовах, коли російську пропаганду офіційно визнано однією з ключових загроз національній безпеці Німеччини, показ цього проєкту “становить серйозну загрозу для демократичних цінностей і безпеки європейського суспільства”.

Зокрема, вони звертають увагу на співзвучність назви опери з пропагандистським телеканалом RT (Russia Today), діяльність якого заборонено в Німеччині, а також на зміст самої постановки. Автори заяви зазначають, що твір відтворює ключові кремлівські наративи: про “несправедливе ставлення до російської культури”, про “історичну єдність України, Росії та Білорусі” та про “велич і щедрість російського народу в минулому”.

“Замість того щоб засудити гібридну війну, яку веде Росія, автори зводять усе до тези про “взаємні упереджені політичні образи Росії та Заходу”, фактично ставлячи під сумнів масштаб російської агресії та відповідальність за її наслідки”, – наголошують підписанти.

У зверненні зазначається, що автори проєкту – композитор Євґєній Бірман, режисер Сєрґєй Морозов, відповідальна за візуальний супровід Алєксандра Карєліна та лібретист Скотт Діл – створили “емоційний аудіовізуальний наратив, який виправдовує Росію через образ “стражденної нації”, зберігаючи імперську ідею її особливої духовної місії та уникаючи визнання відповідальності за воєнну агресію, колоніалізм і злочини проти людяності”.

“У цьому наративі росіяни представлені не як співучасники агресії та колоніальної політики, а як безневинні жертви історичних обставин”, – вказується в тексті.

Автори заяви наголошують, що називати цей твір “документальною оперою” є викривленням, адже “термін “документальний” передбачає достовірність, фактологічність та прив’язку до політичного та історичного контексту”. У зверненні нагадують, що опера вперше була представлена 2019 року в Нарві (Естонія), вже після окупації Криму, окупації частин Донеччини та Луганщини, збиття літака рейсу МН17, а також низки міжнародно визнаних злочинів, скоєних Росією.

“Документальне висвітлення не може обмежуватися лише суб’єктивними інтерв’ю на кшталт “якою була Росія”, “що є Росія сьогодні” і “якою вона стане”, прикриваючись відеорядом з мальовничих пейзажів, облич та елементів побуту”, – наголошують автори заяви.

Значну частину тексту звернення присвячено аналізу образів і прийомів, які, на думку критиків, відтворюють колоніальні та імперські наративи. Зокрема, йдеться про проблематичність використання країн Балтії як тла для “російського самопошуку”, без визнання трагедій, спричинених радянською окупацією, депортаціями та русифікацією.

“Зображення країн Балтії як фону для російського самопошуку є приниженням історії цих країн та риторичним відтворенням колоніальних наративів”, – зазначено в заяві. Також підкреслюється, що включення до опери “русскоговорящих людей”, які осмислюють свою російську ідентичність у Латвії, Естонії та Фінляндії, “виглядає особливо проблематично”.

У заяві також критикується використання формату панахиди: “Використання форми цього обряду у творі без згадки про реальних жертв... викривлює саму суть ритуалу: страждання росіян подаються без ясного розрізнення, чи були вони катами, чи жертвами”.

Серед вживаних у творі метафор: “сплячий ведмідь”, “добрая мать”, “ображений хлопчик”, “страна терпил” – критики вбачають небезпечну психологізацію та “розчинення політичної відповідальності в тумані алегорій”.

“Це не просто метафора – це інструмент виправдання, що подає насильство як природну реакцію на біль, а не як свідоме рішення політичної машини”, – наголошують підписанти.

Окремо вказується, що концепція “русского міра” цілеспрямовано просувається Кремлем для підриву національних ідентичностей. Водночас автори опери, за словами підписантів, уникають прямих оцінок дій російського уряду.

“Ми не знаходимо прямого та чіткого засудження авторами проєкту дій російського уряду та армії. Це не прояв свободи слова – це замовчування”, – йдеться в заяві.

Наводяться й приклади риторики самих авторів опери: “Сергєй Морозов та Євгеній Бірман у своїх інтервʼю називають війну Росії в Україні “ізвесними собитіямі” та “всем этім, что происходит”, а лібретист Скот Діл... пропонує подивитися на росіян як на “dramatic proxy for all of us”.

Наприкінці звернення культурні діячі зазначають:

“Без прямого засудження дій російського уряду та армії авторами проєкту Russia: Today, без критичної рамки, історичного та політичного контексту цей твір є інструментом російської пропаганди, що нормалізує та виправдовує дії уряду та армії Російської Федерації”.

Також автори закликають до “відкритого й конструктивного публічного діалогу на тему відповідальності культурних діячів у часи гібридної війни Росії в Європі та світі” та наголошують:
“Культура не має стояти осторонь чи бути нейтральною у час, коли відбуваються масові злочини, порушуються базові права людини, а мистецтво стає інструментом виправдання імперської політики росіян”.