У Запоріжжі суд вимагав від журналістів клопотання на зйомку

Фото - Євгенія Назарова, radiosvoboda.org

15 січня Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя заборонив кореспондентові Радіо Свобода Євгенії Назаровій фотографувати під час оголошення вироку, посилаючись на обов’язкову необхідність подання і розгляду клопотання про фотозйомку і на те, що “стадія розгляду клопотань вже закінчилася”, повідомляє Радіо Свобода.

Як пише видання, суд також з аналогічних причин не дозволив відеозйомку знімальній групі запорізької філії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Цього дня суд виніс вирок обвинуваченому в справі про інцидент під час “Веселкового флешмобу” в Запоріжжі у травні 2018 року, коли в учасників акції кинули піротехнічний засіб. На засіданні суд вирішив присудити обвинуваченому штраф у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 17 тисяч гривень. Засуджений також має компенсувати витрати на проведення експертиз у справі.

Як нагадує видання, 16 травня 2018 року невідомий чоловік кинув петарду в учасників “Веселкового флешмобу” під стінами Запорізької міськради. Правоохоронці затримали його неподалік місця події під час спроби втечі. Один із правоохоронців, що чергував під час акції, дістав унаслідок інциденту рвану рану ноги, а окремі учасники заходу – садна.

Акція “Веселковий флешмоб” була присвячена Міжнародному дню проти гомофобії й трансфобії.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає, що вимога суду до журналістів подавати клопотання про зйомку не відповідає вимогам законодавства України і може розглядатись як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Водночас юрист зазначає, що фото- і відеозйомка в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи за загальним правилом не дозволяється.

При цьому Сафаров посилається на частину шосту статті 27 Кримінального процесуального кодексу України, у якій зазначено: “Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду”.

Юрист наголошує, що вимога надання клопотання з боку журналістів для винесення такої ухвали не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

“Тобто фото- і відеозйомка в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи за загальним правилом не дозволяється. Суддя має винести рішення про дозвіл або заборону фото- і відеозйомки шляхом винесення ухвали про такий дозвіл. Проте вимога надання клопотання з боку журналістів для винесення такої ухвали не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Відповідно до статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, право заявляти клопотання мають сторони судового процесу. Присутнім у залі особам, у тому числі журналістам, такого права не надано – вони не є сторонами. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, ніхто не зобов’язаний робити те, що не передбачено законом. Тобто посилання на те, що журналісти мали подавати клопотання про зйомку, не відповідає вимогам законодавства України і може розглядатись як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, – сказав юрист Алі Сафаров.

Водночас він нагадав, що за загальним правилом для судів діє норма частини четвертої статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”: “Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом”.