Зі сторінок UNN у Facebook і TikTok видалили відео, створені за допомогою штучного інтелекту, про нібито 40-годинні черги легкових автомобілів на кордоні України з Польщею. Відео створила команда UNN.media. На поширення та подальше видалення фейку звернула увагу представниця Інституту масової інформації (ІМІ) у Волинській області Мая Голуб.
Як раніше повідомляв ІМІ, у жовтні в соцмережах поширили згенероване ШІ відео, яке нібито демонструвало величезні черги легкових автомобілів на українсько-польському кордоні. У дописах стверджували, що очікування на пунктах пропуску сягає 40 годин. Фейк підхопили польські медіа та російська пропаганда. Водночас Державна прикордонна служба України спростувала інформацію про такі черги для легкових авто з українського боку кордону.
Після викриття фейку Мая Голуб звернулася до творців відео через WhatsApp за номером, зазначеним на сторінці UNN.media. Логотип цієї команди був розміщений на ролику.
27 жовтня з номера, зареєстрованого в США, представники UNN.media підтвердили, що відео створила й опублікувала їхня редакція у Facebook і TikTok. Водночас вони заперечили, що ролик про 40-годинні черги був згенерований штучним інтелектом, і заявили, що він “реальний”. Також пообіцяли надати додаткові роз’яснення, однак на повторні запитання не відповіли.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- У соцмережах поширили ШІ-відео про фейкові черги на кордоні з Польщею
- Як журналістам відрізняти ШІ-контент від справжніх фото й відео
Видалений допис на сторінці UNN.media у Facebook зібрав чимало вподобань, поширень і коментарів. Видалений пост мав такий вигляд:
Водночас логотип у відео нагадував логотип інформаційного агентства Українські Національні Новини (УНН). Однак офіційне медіа unn.ua цього ролика у своїх соцмережах не публікувало. Зокрема, логотип на відео був чорним з білими літерами, тоді як офіційне медіа використовує синьо-біле оформлення.
Головна редакторка ІА УНН Олена Архіпова в коментарі ІМІ зазначила, що відео не належить їхньому медіа.
“У своєму логотипі ми використовуємо поєднання синього та білого кольорів. Ми бачили використання логотипа, що значно подібний до нашого і вживаємо заходів для припинення його використання. Дякую вам, що звернули увагу на невідповідності”, – зазначила вона.
Чому відео є фейковим
Однією з ознак недостовірності відео є інформація про нібито 40-годинне очікування в пункті пропуску Ягодин – Дорогуськ. Цей пункт із 27 червня 2022 року працює з обмеженнями: через нього оформлюють вантажний транспорт масою понад 7,5 тонни, регулярні пасажирські автобуси та офіційні делегації.
У відповіді на запит Маї Голуб Волинська митниця повідомила, що інформації про рішення відновити рух пасажирських транспортних засобів громадян наразі немає.
У митниці пояснили, що обмеження запровадили після домовленостей між Україною та Польщею в межах робочої групи “Відкритий кордон”. Згідно з нотою міністерства закордонних справ Польщі від 22 вересня 2023 року, дію пілотного проєкту продовжили до офіційного повідомлення про її припинення.
“Станом на сьогодні вказаний пілотний проєкт є чинним”, – зазначила Волинська митниця.
Додатково відео перевіряли за допомогою інструментів Hive Detect та SynthID Detector. Вони вказали на ймовірність використання штучного інтелекту для його створення.
17 жовтня відео про нібито величезні черги легкових автомобілів на кордоні поширив телеграм-канал “Луцьк Труха”. І воно досі є на каналі.
Заступник директорки, головний експерт із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай у коментарі представниці ІМІ зазначив, що Facebook не видаляє згенерованих ШІ фейкових відео, навіть якщо на них поскаржаться. Водночас, додав він, платформа може позначити такий допис як неправдивий, якщо це підтвердять фактчекери.
Менеджерка зі стратегічного розвитку в Molfar Intelligence Institute Юлія Дукач у коментарі ІМІ зауважила, що створені за допомогою ШІ відео, які можуть ввести глядачів в оману щодо реальних подій, порушують правила TikTok.
“Сама платформа заявляє, що робить усе для виявлення і видалення ШІ фейків за допомогою власних інструментів. Але вочевидь цього не досить. Тому скаржитись – це завжди хороша ідея”, – сказала експертка.
Дукач також пояснила, що офіційно платформи заявляють: кількість скарг не впливає на рішення або швидкість їхнього розгляду.
“Одночасно з цим ми знаємо з журналістських розслідувань, що платформи вимушені пріоритезувати розгляд кейсів через обмежені ресурси модерації. Тому, найімовірніше, кількість скарг, рівень охоплення, сенситивність теми чи увага з боку медіа може добряче пришвидшити видалення відео та всіх його дублів”, – зазначила Юлія Дукач.
