У січні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання виконувати профобов'язки

У січні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання виконувати професійну журналістську діяльність та цензура –  15. Зафіксовано також 7 випадків економічного, політичного та непрямого тиску на ЗМІ та журналістів і 4 випадки побиття, нападу та залякування. Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ «Барометр свободи слова».

У січні намітилась тенденція до стеження за журналістами, а також до зламів поштових скриньок журналістів. Так, початок січня «вибухнув» повідомленням про те, що у Львові у приватній квартирі журналіста відділу розслідувань газети “Експрес” Тараса Зозулінського було виявлено пристрій для негласного зняття інформації. Він був зашитий у домашній одяг, і знайдений абсолютно випадково. Зозулінський переконаний, що негласне проникнення у його квартиру та встановлення пристрою для негласного зняття інформації прямо пов’язане із його професійною діяльністю, зокрема, підготовкою до друку відділом розслідування газети “Експрес” ряду резонансних розслідувань. Зокрема, журналіст є автором декількох розслідувань, опублікованих в газеті "Експрес" у грудні 2012 року, зокрема, щодо причетності родини прем'єр-міністра України Миколи Азарова до заволодіння активами на кримському узбережжі, оборудок навколо дачі президента у Магарачі, зловживань міліцейського підприємства коштами громадян України.

14 січня журналіст “Української правди” Сергій Лещенко повідомив, що невідомі зламали одну з його електронних скриньок. Проте журналіст запевняє, що невідомих цікавила не стільки його пошта, скільки доступ до комп'ютера шляхом зараження, а вже через комп’ютер - до паролів доступу в Фейсбук, іншу пошту та головне - пароль доступу до “Української правди”. Лещенко вважає, що його пошту зламали, щоб встановити джерела отримання ним фотографій будинку "Хонка" президента Віктора Януковича у державній резиденції “Межигір’я”, або встановити походження документів про сина прем’єр-міністра Миколи Азарова. Наприкінці грудня 2012 року про злам електронної скриньки заявив журналіст цього ж видання Мустафа Найєм.

Серед випадків цензури у журналістського середовища викликав широке обговорення випадок, коли медіа Віктора Пінчука не навели у своїх сюжетах слова колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, в яких він фактично називає винуватців смерті журналіста Георгія Гонгадзе Литвина і Кучму.

Зокрема, не згадали про слова Пукача газета «Факти», а також телеканали, які належать Пінчуку, - ICTV, СТБ і Новий канал. При цьому на всіх інших всеукраїнських телеканалах цю інформацію подали.

Також у січні намітилась тенденція подачі чиновниками судових позовів до журналістів з вимогою стягнення з журналістів великої суми моральної компенсації. Зокрема, у Херсона начальник Дніпровського районного відділу міліції Володимир Мартиненко вимагав у суді стягнути з редактора інтернет-видання "Херсонська правда" Тарас Бузак 100 тисяч гривень моральної шкоди через публікацію новини "Вчера на углу улиц Перекопская и Черноморская стреляли", яка була опублікована на сайті 19 листопада 2012 року. Але цей спір закінчився мирно - Мартиненко відкликав свій позов, а видання спростувало інформацію, яку міліціонер вважав недостовірною.

Ще один чиновник судився з журналістом через оприлюднення інформації про його судимість. Зокрема, депутат від Партії регіонів з Косівщини (Івано-Франківська область), керівник підрозділу внутрішньої безпеки Івано-Франківської ДПС (державної податкової служби) Василь Строїч подав позов проти шеф-редактора інтернет-ресурсу «Народне ОКО» Руслана Коцаби щодо факту розповсюдження ним інформації про його судимість. Строїч позивався з заявою про захист честі, гідності і ділової репутації. Коцаба написав, що Строїч підробив трудову книжку та військовий квиток записом про службу в армії, що було доведено судом першої інстанції. Але податківець програв суд, оскільки не з’являвся  на судові засідання, тож йому було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Серед випадків тиску розголосу набув випадок, коли журналістів інтернет-видання «Аргументы недели - Крым» - Ганну Андрієвську та Заіра Акадирова – викликали на допит через заяву першого віце-прем’єр-міністра Криму Павла Бурлакова про розголошення виданням конфіденційної інформації про нього.

На сайті в листопаді 2012 року була опублікована стаття Андрієвської «Гуртожиток як притулок для кримських VIPів. Історія Павла Бурлакова», в якій йшлося про те, що Бурлаков вже два роки прописаний в гуртожитку ПМК-6 в селищі Комсомольське під Сімферополем. Однак фактично не проживає там, займаючи кімнату лише на папері, не даючи можливості отримати тимчасове житло тим, хто дійсно цього потребує.

Тож в редакцію видання за заявою Бурлакова прибули старший оперуповноважений Олег Єремейчук та оперуповноважений Олег Архаров сектора Відділу державної служби по боротьбі з економічними злочинами міськвідділу міліції для встановлення юридичної адреси редакції та даних її керівництва і журналістки Ганни Андрієвської, автора матерілу.

Через кілька годин Єремейчук вручив редактору «Аргументы недели - Крым» Заіру Акадирову і кореспонденту (автору публікації) Ганні Андрієвський повістки на допит 18 січня до слідчого у даному кримінальному виробництву в якості свідків. Але допит не відбувся через те, що один слідчий був терміново викликаний на нараду, інший - на лікарняному.