11 лютого у Рівному на початку відкритого судового засідання апеляційного суду Рівненської області щодо розгляду апеляційної скарги прокуратури про обрання міри запобіжного заходу екс-працівнику Департаменту МВС України Михайлові Бузинаському, адвокат Володимир Сокаль попросив колегію суддів заборонити присутність журналістів у залі, повідомляє сайт чесних новин “Все”.
Своє прохання адвокат аргументував тим, що під час засідання буде озвучена інформація щодо перебування його підзахисного в зоні АТО і завдань, які там виконував.
У цьому клопотанні адвокату відмовили, проте колегія суду заборонила журналісту сайту чесних новин “Все” писати у режимі онлайн новини із зали суду. Також було заборонено проводити фото-відеозйомку судового зсідання, але дозволено робити нотатки та записувати перебіг судового засідання на диктофон.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що здійснювати фото- і відеозйомку журналісти можуть лише з дозволу суду. Щодо онлайн-трансляції в текстовому режимі, то журналістам доцільно оскаржити ухвалу суду щодо заборони онлайн-трансляції.
“Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду”, – зазначив юрист.
“У статті КПК вказано, що тільки з дозволу суду можна проводити транслювання судового засідання по радіо і телебаченню. Онлайн-текстова трансляція як така (вже давно всім відома, але "занадто новаторська" альтернатива фіксації та поширення інформації у сучасному інфопросторі для нового КПК) не підпадає під перелік визначений у процесуальному законодавстві. Журналістам доцільно оскаржити ухвалу суду щодо заборони онлайн трансляції, тому що такий засіб реалізує один з основних принципів кримінального судочинства (гласність та відкритість судового провадження), а також прямо не передбачений процесуальним законодавством як такий, що потребує дозволу суду для його використання”, – прокоментував Ратушний.