27 жовтня у Верховній Раді зареєстровано законопроект №5313 “Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації”, яким пропонується встановити на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою, повідомляє “Детектор медіа”.

Авторами законопроекту є депутати Верховної Ради Микола Княжицький і Вікторія Сюмар (обоє – “Народний фронт”).

Автори законопроекту пропонують у статті 10 закону “Про телебачення і радіомовлення” встановити для ефірних аналогових і цифрових телеканалів (тобто тих, що використовують радіочастотний ресурс) такі квоти програм українською мовою:

– для загальнонаціональної категорії мовлення частку передач та/або фільмів українською мовою не менше як 75% протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00;

– для регіональної та місцевої категорій мовлення обов’язкову частку передач та/або фільмів українською мовою на рівні 50% протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00;

– обов’язкову частку передач новин державною мовою, а саме – не менше 75% від загальної тривалості всіх передач новин у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00.

При цьому вказані квоти не поширюються на суб’єктів державного іномовлення.

У законопроекті уточнено, що передача вважається виконаною українською мовою, якщо всі виступи дикторів (ведучих) передачі виконані виключно українською мовою. Але допускається використання без дублювання і озвучення репортажів з місць подій, які не супроводжуються коментарями або іншим текстовим супроводом ведучого, трансляцій виступів запрошених учасників передачі (гостей), а також музичних творів. Фільм вважається виконаним українською мовою, якщо згідно з прокатним посвідченням мовою його розповсюдження є виключно українська мова.

Автори законопроекту запропонували також доповнити закон “Про телебачення і радіомовлення” двома термінами:

“диктор (ведучий) передачі – учасник телерадіопередачі, який на постійній, регулярній основі здійснює її текстовий супровід, в тому числі озвучує, коментує або іншим чином доводить до відома публіки інформацію в ефірі телерадіоорганізації. Диктор (ведучий) здійснює діяльність на підставі трудових, цивільно-правових чи інших відносин з телерадіоорганізацією або з іншою особою, яка здійснює створення або виготовлення передачі, в тому числі на замовлення телерадіоорганізації;

новини (передача новин) – інформаційна телепередача, яка згідно з розкладом мовлення телерадіоорганізації виходить в ефір регулярно, в одні й ті самі дні тижня, в один і той самий час і під однаковою назвою. Передача новин складається виключно з інформаційних повідомлень про поточні події в Україні та світі переважно економічного, політичного, соціального характеру,  які можуть бути представлені як серія епізодів, сюжетів чи інших аудіовізуальних творів, а також можуть бути озвучені диктором (ведучим) передачі”.

Також автори пропонують вилучити із закону “Про засади державної мовної політики” положення статті 24 “Мова засобів масової інформації і видавництв” про те, що телерадіоорганізації на власний розсуд визначають мову мовлення і мову трансляції аудіовізуальних творів (або дублювання, озвучення чи субтитрування), а також, що держава гарантує свободу прямого прийому телерадіопередач із сусідніх країн і не перешкоджає їх ретрансляції.

У пояснювальній записці депутати наголошують, що чинне законодавство не надає достатніх гарантій для використання державної мови засобами масової інформації, “в результаті чого окремі електронні ЗМІ не просто не використовують українську мову при створенні свого аудіовізуального продукту, а й відверто виробляють передачі новин, розраховані на велику частину населення, з використанням мови держави, яка визнана державою-агресором та всупереч міжнародно-правових норм здійснює збройну агресію проти України”.

Княжицький і Сюмар нагадують, законодавство про телерадіомовлення завжди містило гарантії мовлення державною мовою, але з ухваленням у 2012 році закону “Про засади державної мовної політики” (так званий закон “Колесніченка-Ківалова”) ці гарантії були втрачені. “У результаті таких законодавчих рішень український інформаційний простір заполонили передачі й інша аудіовізуальна продукція російською мовою, оскільки такий аудіовізуальний продукт був набагато дешевшим для телерадіоорганізацій, а багато мовників взагалі переформатували свої ефіри на російськомовну аудиторію”, – зауважують депутати.

На їхню думку, враховуючи політичну ситуацію в країні та створення Верховною Радою сприятливих умов для виробництва національного аудіовізуального продукту, необхідно повернути в законодавство гарантії використання державної мови на телебаченні.

Нагадаємо, 8 листопада набуде чинності закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій”, який передбачає квоту 50% ведення програм українською мовою на радіо (протягом трьох років вона поступово зросте до 60%), а також квоти на пісні українською мовою.