У Галицькому районному суді Львова 11 листопада суддя Катерина Котельва не допустила журналістів на оголошення судом запобіжного заходу завідуючому пологовим відділенням комунальної 3-ї міської лікарні Олегу Данкову, якого підозрюють у смерті новонародженого немовляти. Суддя мотивувала таке рішення тим, що будуть розголошені особисті дані лікаря. Проте до цього журналісти були допущені на зачитування ухвали, де і були озвучені адреса, дата і місце народження, сімейний стан підозрюваного, повідомляє ZIK та журналістка ZIKу Наталія Шутка.

“Попри резонанс, запобіжний захід завідувачу пологовим відділенням обирали у закритому режимі, мотивуючи тим, що будуть розголошені його особисті дані. Так вирішила суддя Катерина Котельва. Журналістів впустили на зачитування ухвали, де і були озвучені адреса, дата і місце народження, сімейний стан підозрюваного”, – написала Шутка на своїй сторінці у Фейсбук.

У коментарі представнику ІМІ у Львівській області Ігору Фещенку журналістка підтвердила, що єдиним доводом судді обирати запобіжний захід у закритому режимі був захист персональних даних.

Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний роз’яснює таке рішення судді Катерини Котельви.

“Формально у цьому випадку не можна говорити про перешкоджання журналістській діяльності, оскільки відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, а саме ч. 2 ст. 27, має місце судова дискреція для здійснення окремої частини кримінального провадження у закритому судовому засіданні, але лише у випадках: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, та необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні”, – сказав юрист.

“Проте ч. 7 ст. 27 КПК України передбачає, що у випадку, коли судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення – що ставить під сумнів адекватність та професійність прийняття рішення щодо проведення у закритому режимі обрання запобіжного заходу, з мотивацією нерозголошення особистих даних, що могло б створити небезпеку учаснику процесу, а потім таки озвучення цих даних при оголошенні суддівської ухвали”, – зауважив Максим Ратушний.

Фото – Мар'яна Попович, Ірина Чулівська