У Латвії частина депутатів сейму оскаржить у Конституційному суді зобов’язання суспільних медіа мовити російською

Депутати сейму від опозиційних партій "Національне об’єднання" та "Об’єднаний список" подали позов до Конституційного суду з проханням оцінити відповідність конституції норм Закону "Про суспільні електронні мас-медіа та їхнє управління", які регламентують використання мов національних меншин в ефірі суспільних медіа, повідомляє Delfi з посиланням на агентство LETA.

Ініціатор позову – Національна рада з електронних ЗМІ (NEPLP).
Заява Нацради не викликала широкого резонансу серед державних посадовців найвищого рівня. Однак на заклик NEPLP відгукнулась опозиція, вирішивши подати заяву до Конституційного суду. Для подання такого позову необхідно зібрати щонайменше 20 підписів депутатів.

За майже три тижні з моменту заяви завершився конкурс на голову та членів правління єдиного суспільного медіа Latvijas Sabiedriskais medijs (LSM), яке буде створено шляхом об’єднання Латвійського радіо та Латвійського телебачення. 

Депутати сейму від Національного об’єднання та "Об’єднаного списку" стверджують, що як суспільні медіа, так і наглядовий орган – Рада з питань суспільних електронних медіа (SEPLP) – трактують положення сьомої частини статті 3 та четвертої частини статті 8 закону як норми, що не тільки дозволяють, але й зобов’язують суспільні ЗМІ створювати контент мовами національних меншин. Це, на їхню думку, обґрунтовує надмірну присутність контенту російською мовою в суспільних медіа.

На думку опозиції, Латвія зобов’язана захищати цінності, закріплені в конституції, та зміцнювати використання латиської мови як єдиної державної. А чинне регулювання, яке зобов’язує суспільні медіа створювати контент мовами національних меншин, призводить до того, що суспільні електронні медіа не лише значну частину ресурсів спрямовують на створення і розповсюдження контенту іноземними мовами, а й підривають статус латиської мови як єдиної державної. Це повністю суперечить положенням Конституції Латвії, вважають у Національному об’єднанні та "Об’єднаному списку". 

Як зазначає видання, чинна редакція закону проголошує, що суспільні електронні засоби масової інформації створюють передачі, їхні фрагменти та інші послуги мовами національних меншин "для сприяння відчуттю належності всіх мешканців Латвії до держави, інтеграції суспільства в Латвії як національній державі та поглиблення розуміння суспільних, соціальних та культурних процесів".

Закон встановлює, що в суспільних електронних засобів масової інформації є обов’язок створювати щонайменше одну програму як національну програму державною мовою, але якщо створюється кілька програм, то немає обов’язку створювати їх усі державною мовою. Згідно із зазначеними правовими нормами, частина контенту – частина програми або навіть уся програма – має бути створена іноземною мовою, вважають в NEPLP.

Як повідомляв ІМІ, Сейм Латвії заборонив використання російської мови в банкоматах країни. Таке рішення сейм ухвалив 19 вересня 2024 року, затвердивши поправки до закону про кредитні установи.