У Києві 30 квітня відкрили фотовиставку про стійкість українських медійників “Сміливість слова”, приурочену до Всесвітнього дня свободи преси. Переглянути експозицію можна до 3 травня включно на Контрактовій площі (пішохідна зона перед Києво-Могилянською академією).
Виставку “Сміливість слова” (Courage to Report) присвячено стійкості українських журналістів та медіа, які в умовах повномасштабної війни Росії проти України продовжують служити суспільним інтересам, документувати російські злочини, протидіяти дезінформації та надавати суспільству достовірну інформацію.
Співорганізатори виставки: Інститут масової інформації (ІМІ), проєкт FAIR від Internews International та Media Development Foundation (MDF) за фінансування Європейського Союзу.
Партнери виставки: ГО “Детектор медіа”, Премія імені Георгія Ґонґадзе, Національний Музей Революції Гідності.
“Під час війни журналістика стає не лише професією, а формою нашої історичної пам’яті. Росія ж прагне не тільки захопити територію, а й стерти свідчення, зробити злочини безіменним, жертву невидимою, а правду сумнівною. Журналісти чинять цьому опір, тому що вони фіксують реальність такою, яка вона є. Виставка “Сміливість слова” – це про право суспільства знати, що з ним відбувається, і про право України говорити власним голосом. Бо свобода слова під час війни – це не абстрактна цінність, це одна з умов нашого виживання. Без свідків не буде справедливого покарання для агресора, а без незалежних медіа не буде свободи”, – заявила директорка ІМІ Оксана Романюк.
Медіа є одним зі стовпів демократії та важливою складовою євроінтеграційного шляху України, зазначив під час виступу керівник відділу “Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство” Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян.
“Ці зображення є гарним зразком того, чим сьогодні займаються журналісти в Україні — не лише українські журналісти, а й іноземні, вони працюють разом як партнери, пояснюючи світові, що відбувається, — про російську агресію, але не тільки. Для нас журналісти в цій країні є одним зі стовпів демократії: те, що роблять журналісти в плані комунікацій про політику, про соціальні проблеми, про боротьбу з корупцією, є наріжним каменем для розбудови сильнішої демократії в Україні”, — сказав представник делегації ЄС.
Голова Тимчасової слідчої комісії парламенту з розслідування злочинів Росії проти журналістів Євгенія Кравчук підкреслила, що Російська пропаганда є глобальною загрозою для демократії. Водночас, за її словами, в часи засилля анонімних соцмереж і телеграм-каналів лише журналісти є тими, хто інформує суспільство відповідально.
“Журналісти зараз є фактично частиною критичної інфраструктури, бо в регіонах, особливо прифронтових, першими на події, прильоти приїжджають рятувальники, поліцейські, медики і журналісти. І зараз треба ще й пильнувати, щоб не потрапити під повторні прильоти. Ми бачимо це сафарі за людьми для FPV-дронів. І наша ТСК на кожному засіданні відкриває нові пласти злочинів, які скоює Російська Федерація проти медіа і медійників”, – зазначила Євгенія Кравчук.
Росіяни атакують журналістів цілеспрямовано та використовують дрони для переслідування знімальних груп, підкреслив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.
“Журналісти в Україні працюють в умовах безпрецедентної кількості та різноманітності загроз. Ми бачимо, що росіяни цілеспрямовано відкривають вогонь по представниках медіа, попри маркування PRESS, переслідують дронами автівки знімальних груп і атакують будівлі редакцій. Попри це, журналісти продовжують працювати, щоб українці і міжнародна спільнота мали достовірну інформацію про війну в Україні. Я вдячний Інституту масової інформації за те, що системно відстежуєте злочини проти журналістів та привертаєте до них увагу”, – прокоментував Микола Чернотицький.
Незалежні медіа важливі в інформуванні та збереженні підзвітності влади під час війни, додала директорка проєкту FAIR Media Ukraine Оксана Майдан.
“Під час війни надзвичайно важливо підтримати незалежний медіа сектор в Україні, який може надавати громадам важливу інформацію та допомагає забезпечити ефективність, підзвітність і прозорість національних і місцевих органів влади”, – прокоментувала Оксана Майдан.
Директорка Internews Network в Україні й країнах Східної Європи Джилліан Маккормак нагадала, що команда Інституту масової інформації на чолі із Оксаною Романюк працювали з перших днів повномасштабної війни, щоб надати аптечки та захисне спорядження журналістам на прифронтових територіях.
“Нам дуже потрібна робота людей, які стоять за новинними камерами у цей час. Але хоча вони показують і розповідають нам, що бачать, самі вони часто приховані від очей. Ця виставка їх розкриває, і я вважаю, що це справді важливо”, – додала Джилліан Маккормак.
“Я радий, що поруч і Суспільним на виставці є маленькі медіа. І що донорські організації допомогли їм побудувати з невеликих, але дуже амбітних команд величезні за мірками локального ринку редакції на 20-30 людей. Вони велика інформаційна сила. Вони тримають інформаційне поле, контролюють владу. А наша задача — допомогти їм вистояти. І далі вони матимуть усі можливості бути сильними, стійкими медіа, якими ми будемо пишатися”, – сказав виконавчий директор MDF Євген Заславський.
Головна редакторка інформаційно-аналітичного мовлення Радіо Свобода Тетяна Овдієнко згадала про кілька вимірів свободи преси: українські журналісти не лише доносять інформацію суспільству, а й потрапляють у російський полон, виконуючи свою роботу, як Вікторія Рощина. І гинуть, ставши на захист України, як Руслан Ганущак, Олександр Махов, Ірина Цибух. А також допомагають іншим, як журналістки Радіо Свобода Євгенія Русецька і Ганна Кудрявцев, які надали першу допомогу пораненому військовому, і воєнкор Мар’ян Кушнір, який врятував дитину з пожежі після обстрілу.
“При цьому те, що вони сьогодні фіксують як новини, завтра може стати доказом російської агресії. Звісно, що ми не забуваємо про те, що війна — це не час відкласти проблеми корупції і незручні питання до влади”, – сказала Тетяна Овдієнко.
“Ця виставка нагадує, що свобода слова – це не абстрактна цінність, а щоденна робота конкретних людей, які під час війни продовжують документувати реальність, говорити правду і розповідати про Україну світові. За статистикою злочинів проти медіа стоять журналісти й журналістки, редакції, родини, досвід втрат і стійкості. Для нас важливо бути поруч із подіями, які повертають увагу до цієї роботи і до потреби захищати тих, хто робить незалежну журналістику можливою, адже саме за це свого часу боровся Георгій Ґонґадзе”, – зазначила директорка Премії імені Георгія Ґонґадзе Анастасія Абрамець.
За даними Інституту масової інформації, Росія скоїла щонайменше 937 злочинів проти журналістів і медіа в Україні від початку повномасштабної війни, 15 медійників загинули, виконуючи професійні обов’язки. Також Росія щонайменше 72 рази атакувала офіси українських медіа, від цих атак постраждали щонайменше 64 видання.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень у зону бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України і мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
Медіабази – це мережа із 15 регіональних хабів для журналістів, які Інститут масової інформації створив восени 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. У медіабазах медійники можуть безоплатно отримати захисне обладнання, пройти тренінги, попрацювати зі світлом й інтернетом тощо.
* Проєкт FAIR Media Ukraine, реалізований Internews International у партнерстві з Фондом розвитку медіа (MDF) та фінансований Європейським Союзом за підтримки Делегації ЄС, триває з червня 2025 до червня 2027 року. Проєкт допомагає прифронтовим медіа та журналістам-розслідувачам створювати якісний контент і розвивати інституційний потенціал.
