У Києві 3 грудня відбудеться конференція «Виклики для саморегуляції. Цензура та самоцензура в Україні: етичні та юридичні аспекти»

3 грудня у Києві відбудеться експертна конференція «Виклики для саморегуляції. Цензура та самоцензура в Україні: етичні та юридичні аспекти». До участі запрошуються всі небайдужі журналісти та медіа-юристи (відшкодовується вартість проїзду до Києва).

Конференцію проводить Комісія з журналістської етики спільно з Асоціацією медіа-юристів за підтримки спільного проекту Ради Європи та Євросоюзу “Сприяння європейським стандартам в українському медіа-середовищі”.

Реєстрація за адресою [email protected]

9.30 - 10.00  реєстрація учасників.

10.00 - 10.30 – вітання представників Ради Європи, професійних асоціацій.

10.30 — 12.00 - 1 сесія

1.Виклики для саморегуляції під час виборчого процесу. Висновки для журналістів.

2.Тиск на медіа і самоцензура: редакційна політика, “закон про наклеп”, судові позови, побиття, переслідування, господарські спори: аналіз та рекомендації експертів.

12.00 - 12.30 - Кава-брейк

12.30 — 14.00 - 2 сесія

3.Створення ефективного механізму розгляду скарг на ЗМІ та журналістів для протидії цензурі та збільшенню державного регулювання. Стратегічні напрямки для саморегуляції.

14.00 - 15.00 – Обід

15.00 — 17.00 — 3 сесія

4.Обговорення рекомендацій щодо захисту приватності у роботі ЗМІ та пропозицій по внесенню змін до Етичного кодексу українського журналіста.

5.Прийняття резолюції та підсумкових документів конференції.

17.00 — Вечеря

Дискусії навколо скасування рішення українського парламенту про криміналізацію наклепу, виявили потребу обох сторін дискусії — політиків і журналістів — у механізмах саморегуляції журналістів. Існуючий механізм — громадського засудження дій журналіста, якщо вони не відповідають Кодексу журналістської етики — як виявилось, нікого не влаштовує. Основною ж вадою судових процесів проти ЗМІ та журналістів є недовіра до суду, грошові витрати на процес, тривалість судового розгляду.

Вивчення досвіду роботи комісій зі скарг на пресу в інших країнах, показує, що зараз і у них настав етап переосмислення діяльності і підходів, оскільки існуючи механізми не задовольняють політиків, які хочуть збільшення державного регулювання.

Для розгляду спорів у площині журналіст-журналіст або ж редакція-редакція чи журналіст-редакція має існувати інший механізм. Передусім, це редакційні угоди і редакційні ради, створені самими редакціями. Депозитарієм таких угод може бути КЖЕ, яка буде виступати апеляційною інстанцією при розгляді подібних спорів, якщо журналістам / редакції не вдалося самостійно врегулювати спір. Також КЖЕ має бути експертної інстанцією, яка надаватиме експертні заключення щодо якості окремих журналістських матеріалів та стану медіа галузі в цілому.

Яким має бути механізм саморегуляції, щоб він визнавася ефективним — відповідь на це питання пропонуємо сформулювати 3 грудня під час експертної конференції, зазначили голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий та президент Асоціації медіа-юристів Тетяна Котюжинська.