Турецька розвідка стежила за журналістом у Швеції, "зливала" державним ЗМІ його особисті фото
Режим турецького президента Реджепа Тайїпа Ердогана стежив за критично налаштованим до влади журналістом Абдуллою Бозкуртом, який живе у Швеції. У рамках кампанії з переслідування й залякування турецька влада публікувала таємно зняті фото з журналістом та оприлюднила його домашню адресу, пише Nordic monitor.
Фотографії спостереження й особиста інформація про турецького журналіста Абдуллу Бозкурта, що проживає у Стокгольмі, потрапили в газету "Сабах" – рупор уряду, яким володіє та керує родина президента Ердогана.
Матеріал із дискредитацією описував щоденний побут журналіста, якого агенти турецького розвідувального агентства MIT простежили та сфотографували, поки той чекав на автобус. Після цього журналіста переслідували всю дорогу додому.
Видання опублікувало зображення будинку, в якому живе Бозкурт, і описало ґрунтову дорогу, якою він іде додому, зійшовши з автобуса.
Абдулла Бозкурт, на якого у вересні 2020 року напало троє невідомих біля його попереднього помешкання у передмісті Стокгольму, мав переїхати до безпечного місця. Його адреса й особисті дані були засекречені згідно із законом Швеції про захист уразливих осіб. Під час нападу журналіст отримав подряпини й синці на обличчі, руках і ногах. У місцевій лікарні йому надали допомогу й відпустили.
Оприлюднюючи захищену адресу журналіста та стежачи за його повсякденним життям, турецькі агенти та їхні проксі у "Сабаху" порушили кілька шведських законів. Бозкурт подав скаргу на людей, причетних до розкриття конфіденційної інформації про нього, і звернувся до шведських правоохоронців із проханням провести розслідування щодо Серхата Альбайрака, власника газети "Сабах", та його робітників - Абдурахмана Шімшека й Чагрі Огуза - за порушення законів Шверції про шпигунство за біженцями та злиття захищеної адреси. Журналіст також закликав розслідувати діяльність агентів турецької розвідки та їхніх контактів, котрі допомагали й сприяли їм у стеженні та збиранні даних на території Швеції.
"Це - частина інформаційної кампанії, покликаної надіслати моторошне повідомлення не лише мені, а й усім журналістам: "Замовкни, бо пожалкуєш"", - зазначив Бозкурт у коментарі "Середньосхідному форуму" стосовно нещодавного переслідування.
"Нав’язливе шпигунство з боку Ердогана поставило під загрозу мою безпеку й безпеку моєї родини. Але я відмовляюся підкорятися залякуванню, я не припиню своєї роботи", – додав він.
Бозкурт, голова Нордичної мережі досліджень і моніторингу - некомерційної організації зі штабом у Стокгольмі - та регулярний автор публікацій у "Середньосхідному форумі". Давно був "кісткою в горлі" турецької влади та її посередників через свої критичні статті й дослідження, у яких журналіст викривав зв’язки уряду Ердогана з такими джихадістськими угрупованнями, як аль-Каїда та Ісламська Держава Іраку й Сирії (ІДІЛ).
У 2016 році Бозкурт був змушений втекти із Туреччини, аби уникнути ув’язнення за сфабрикованим звинуваченням, і здобув прихисток у Швеції - країні з потужною традицією захисту свободи слова і преси.
Втім уряд Ердогана продовжив свою кампанію з переслідування та залякування й у Швеції.
У грудні 2016 року Джем Кючюк - державний пропагандист, тісно пов’язаний з турецьким міністром внутрішніх справ і міністром правосуддя, закликав MIT убити Бозкурта. Висловлюючись на провладному каналі TGRT TV, Кючюк заявив, що турецькому уряду відома стокгольмська домашня адреса Бозкурта, і вимагав "знищення" журналіста.
"Досить із цим зволікати. Місця їхнього [журналістів-критиків] проживання відомі, включно з їхніми адресами за кордоном. Давайте дізнаємося, що буде, якщо кількох із них знищити. Як вони злякаються, якщо деякі [критично налаштовані] журналісти отримають кулю в голову", - заявив він.
Говорячи про Бозкурта, Кючюк зазначив, що "[турецькій] державі відома його домашня адреса" після чого інший гість програми, Фуат Угур, сказав: "Де б вони не перебували, у них не має бути змоги жити комфортно". Кючюк відповів: "Так. Вб’ємо трьох чи п’ятьох і побачимо, що буде. У турецького розвідувального агентства MIT тепер є повноваження [для скоєння вбивств] за кордоном".
В минулому щодо Кючюка вже проводилося розслідування у зв'язку з діяльністю сил "Кудс" іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) у Туреччині, тож його, ймовірно, занепокоїли матеріали Бозкурта щодо підпільних операцій сил "Кудс".
12 серпня 2017 року тодішня голова проксі-групи Ердогана "Союз міжнародних демократів" (у минулому – "Союз європейських турецьких демократів"), Ґюльсен Чігель, назвала місцевість, у якій жив Бозкурт, і підбурювала людей, кажучи: "Як це він живе в районі, де так багато турків? Ви маєте плювати йому в обличчя".
Чігель, яка тоді жила під фальшивим іменем "Ґюльсен Ватансевер", допитала шведська поліція у зв’язку з її агресивними висловлюваннями, які закликали до насильства проти журналіста.
Месут Хакки Джашин, радник президента Туреччини з безпеки та зовнішньої політики, відкрито погрожував Бозкурту вбивством в ефірі, трансльованому національною телемережею, кажучи, що турецька розвідка знайде журналіста й згодує його акулам.
Туреччина видала вже п’ять ордерів на арешт Бозкурта, здебільшого за звинуваченнями в наклепі, і щодо нього відкрите кримінальне провадження, у якому президент Туреччини виступає позивачем. Причиною позову стала стаття, де Бозкурт викрив зв’язки засудженого джихадиста з урядом і з Ердоганом особисто.
Розслідування Бозкурта викрили зв’язки між турецькою розвідкою та озброєними джихадистськими угрупованнями на кшталт аль-Каїди та ІДІЛу, корупційні схеми родини Ердогана та підпільні ділові відносини його уряду з іранським режимом та силами "Кудс".
Протягом останніх десяти років ситуація зі свободою слова в Туреччині погіршилася: система кримінального правосуддя потерпає від нахабного свавілля, спрямованого на переслідування репортерів і ув’язнення їх за сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі, шпигунстві й наклепі. На останньому тижні Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у своєму моніторинговому звіті зазначила, що свобода ЗМІ досі є проблемою в Туреччині.
Туреччина посіла 149 місце зі 180 країн в Індексі свободи преси за 2022 рік, складеному «Репортерами без кордонів» (RSF). Згідно з базою "Ув’язнені й оголошені в розшук журналісти в Туреччині" Стокгольмського центру свободи, 161 журналіст у Туреччині перебуває за ґратами, 167 - оголошені у розшук і перебувають або у вигнанні, або на волі.
Help us be even more cool!
