Центр журналістських розслідувань “Сила правди” з Луцька 19 жовтня відзначив дев’яту річницю роботи разом зі спільнотою підтримки “Люди правди”. Журналісти зустрілися з читачами, обговорили вплив розслідувань і підбили підсумки роботи. За рік редакція випустила 26 розслідувань, 29 аналітичних статей, 21 відеопрограму в YouTube.
Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб, яка відвідала захід і привітала команду.
Директор “Сили правди” Юрій Горбач розповів, що за дев’ять років редакція створила чималий доробок. Матеріали виходять на сайті в текстовому форматі, на YouTube – у вигляді відеопрограм, а в соцмережах команда використовує різні формати подачі інформації.
“Ми намагаємося бути ближчими до вас і готувати складні історії про виклики, які стоять перед нашим суспільством, громадами, і розповідати для вас у найзручніших для вас форматах”, – зазначив Юрій Горбач.
Публічна дискусія про вплив розслідувань
Під час заходу відбулася публічна дискусія “Чому після розслідування нічого не змінюється?”. У ній узяли участь журналістка-розслідувачка Дар’я Тимошкова, речниці поліції Волині Ольги Бузулук, голова правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик, головний редактор видання “Конкурент” і депутат Луцької міської ради Андрій Лучик.
“Сила правди” заздалегідь запросила до дискусії про наслідки журналістських розслідувань керівництво територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Головного управління Нацполіції у Волинській області та Волинської обласної прокуратури. У БЕБ повідомили, що не братимуть участі. Від інших установ редакція не отримала відповідей, і їхні представники на захід не прийшли.
Модерувала дискусію журналістка й редакторка сайту “Сила правди” Оксана Петрук. Вона запропонувала учасникам обговорити, хто і що має зробити, щоб журналістські розслідування мали вплив.
Поліція: важливо стежити за наслідками публікацій
Речниця поліції Волині Ольга Бузулук зазначила, що після журналістських розслідувань зміни відбуваються, хоча не завжди так швидко, як хотілося б. За її словами, поліція стежить за інформаційним простором і передає відповідні матеріали керівництву.
На її думку, важливо відстежувати, що буде далі після опублікованого розслідування.
Під час реєстрації кримінального провадження можна зазначити, що підставою стала публікація в медіа, однак така позначка не є обов’язковою.
Як приклад впливу журналістського матеріалу Бузулук навела розслідування “Сили правди” про автогонщиків у Луцьку, опубліковане в листопаді минулого року.
“У листопаді минулого року у вас була публікація “Після розслідування “Сили правди” луцькі патрульні взялися за автогонщиків”. Був великий резонанс. Я перепитала в заступника начальника патрульної поліції, і він розповів, що за останні понад пів року вже не було щодо цього викликів. Але патрульні й надалі перевіряють місця цих дрифтів, де раніше вони відбувались. У принципі, заспокоїлися ці дрифтівники після того, як почали вилучати транспортні засоби”, – розповіла речниця поліції.
Журналістам складно впливати на перебіг розслідувань
Головний редактор “Конкурента” Андрій Лучик звернув увагу на проблему процесуальних прав журналістів. Якщо кримінальне провадження відкрили не за їхньою заявою, медійникам може бути складно оскаржити рішення слідчого про його закриття.
До дискусії долучилася й журналістка “Сили правди” Наталка Коваль. Вона наголосила на важливості підтримки між редакціями, особливо коли колеги публікують резонансні матеріали.
Як приклад вона навела власне розслідування про непрозоре використання пенсій підопічних Руденського психоневрологічного інтернату. За її словами, матеріал зібрав сотні тисяч переглядів і реакцій, однак жодне луцьке медіа його не поширило.
Збір коштів для Сил спеціальних операцій
Під час святкування редакція також збирала кошти для Сил спеціальних операцій. На початку жовтня журналісти оголосили збір на 26 тисяч гривень для придбання п’яти автономних дизельних обігрівачів, які допоможуть військовим обігрівати позиції взимку.
За словами Юрія Горбача, минулого року редакція передала військовим, зокрема Силам спеціальних операцій, де служать колеги та волиняни, генератор, планшет, жорсткий диск і два комплекти автомобільних шин.
“Люди правди”: спільнота підтримки редакції
У 2026 році “Сила правди” запустила спільноту підтримки “Люди правди”. Це простір для читачів, які підтримують незалежну журналістику та єдине розслідувальне медіа на Волині.
Учасники спільноти отримують доступ до особистого кабінету на сайті club.sylapravdy.com, додаткові можливості для взаємодії з редакцією та переваги на знак вдячності за підтримку.
Як розслідування змінюють ситуацію
На сайті “Сили правди” працює розділ “Ми вплинули”, де редакція розповідає про результати своїх розслідувань і зміни, до яких вони призвели.
Один із прикладів – розслідування від 31 серпня 2026 року про можливе привласнення пенсій підопічних Руденського психоневрологічного інтернату та їхню роботу в приватному господарстві директорки.
За словами Юрія Горбача, після оприлюднення матеріалу в будинку директорки провели обшуки, а поліція розслідує кримінальне провадження щодо привласнення майна. 2 вересня народний депутат Ігор Гузь закликав генерального прокурора перевірити оприлюднені факти. У закладі також провели перевірку представники уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
15 жовтня Любомльський районний суд Волинської області взяв під варту директорку Руденського психоневрологічного інтернату Олену Місюк до 11 грудня 2026 року з правом внесення застави майже у 2 мільйони гривень.
Напередодні виходу розслідування представниця Волинської ОДА пригрозила “Силі правди” кримінальною відповідальністю. Юрист Інституту масової інформації Петро Стойнов зазначив, що такі дії посадовиці можна розцінювати як тиск і спробу незаконного впливу на журналістів.
Тиск на редакцію та напади на журналістів
За словами Юрія Горбача, цього року редакції вдалося відстояти свою назву. Торік журналісти розповідали про спробу директора “Луцькводоканалу” Віктора Гуменюка зареєструвати на себе торговельну марку “Сила правди”.
Редакція подала заперечення, після чого Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій відмовив у реєстрації торговельної марки.
“Ми відстоювали свою назву. Ми подали заперечення на його заявку. За це він не побоявся викласти 11 тисяч гривень. І врешті відповідальна установа відмовила йому, тож наше ім’я залишається за нами”, – зазначив Горбач.
Водночас триває судова справа за позовом компанії “Спецкомунтех”. Її директор Михайло Бухаров вимагає спростувати окремі твердження в матеріалі про банкрутство фірми, яка продала бюджетним установам техніки на понад 160 мільйонів гривень. У редакції зазначають, що до публікації він мав можливість скористатися правом на відповідь, але не зробив цього.
Ще один випадок стався 28 травня 2026 року у Володимирі. Депутат Микола Юнак напав на журналісток “Сили правди”, відібрав у кореспондентки Наталки Коваль телефон і розбив його. Відомості про інцидент внесли до ЄРДР за частиною першою статті 171 Кримінального кодексу України – щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Під час заходу Ольга Бузулук повідомила, що станом на той момент депутату ще не оголосили підозру, оскільки її ніхто не підписав.
Крім того, у лютому 2026 року “Сила правди” заявила про підозрілі скарги, які нібито стосувалися порушення авторських прав.
“Нишпорка”: редакційний бот для розслідувачів
Під час зустрічі Юрій Горбач уперше публічно розповів про внутрішній інструмент редакції – бот “Нишпорка”.
Він допомагає журналістам і редакторам швидше знаходити теми для розслідувань, перевіряти факти, стежити за офіційними джерелами та отримувати повідомлення про нові документи й рішення. У роботі бот використовує штучний інтелект.
“Це внутрішній інструмент журналістів і редакторів, який допомагає швидше знаходити теми, перевіряти факти, оперативно моніторити офіційні джерела інформації, повідомляє редакцію про нові документи та рішення. З допомогою штучного інтелекту допомагає нам вдосконалювати нам свою роботу”, – розповів Горбач.
