Райсуд у Києві вважає, що юрособи не можуть скаржитись Омбудсмену щодо доступу

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Аліна Гуменюк закрила провадження у справі проти регіональної філії “Південно-Західна залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” за ненадання відповіді на інформаційний запит головного редактора “Судово-юридичної газети”. Суд аргументував свою позицію неправомірним зверненням запитувача до Омбудсмана. Про це йдеться у постанові суду, повідомляє “Доступ до правди”.

Запитувач надіслала запит до “Укрзалізниці”, в якому просила надати інформацію щодо суми бюджетних коштів, перерахованих підряднику ТОВ “Гідроінжбуд” на виконання договору будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця та залишок не перерахованих коштів, копії вказаного договору, акту виконаних робіт та кошторису за вказаним договором.

Розпорядник у відповіді зазначив, що дана інформація належить до конфіденційної.

Після цього запитувач надіслав скаргу до Омбудсмана щодо порушення її права на доступ до публічної інформації, аргументувавши це тим, що запитувана інформація становить суспільний інтерес.

Омбудсман розглянув скаргу і склав протокол про адміністративне правопорушення та передав справу до суду.

Однак суд прийшов до висновку, що в діях Укрзалізниці відсутній склад адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 212-3 КУпАП, а Уповноважений перевищив свої повноваження.

“Оскільки, згідно із ст. 17 Закону № 2939-VI Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону. Виходячи із обставин справи, видавництво “Судово-юридична газета”, в особі головного редактора ОСОБА_3 могли звернутись за захистом порушених прав у порядку визначеному ст. 23 Закону № 2939-VI. Звернення за захистом до Уповноваженого є неправомірним, оскільки юридична особа не наділена правовідношеннями, передбаченими розділом № 2 Конституції України. Притягуючи до відповідальності посадових осіб ПАТ “Укрзалізниця”, Представник Уповноваженого перевищив свої повноваження, оскільки дав невірну правову оцінку обставинам справи та порушив принципи призначення адміністративних стягнень”, - зазначено у постанові суду.

Юристка ГО “Центр демократії та верховенства права” Віта Володовська зазначила, що підхід суду у цій ситуації небезпечний, оскільки практично звільняє від відповідальності за ненадання інформації у відповідь на запит юридичних осіб.

“Суд обґрунтовує свій висновок тим, що права та свободи визначені Конституцією належать лише окремим індивідам і тому юридичні особи не можуть звертатись до Уповноваженого з прав людини. Проте таке тлумачення Суду є занадто звуженим і несистемним. По-перше, право юридичних осіб на доступ до публічної інформації прямо передбачене Законом “Про доступ до публічної інформації”. Як запитувачі-громадяни, так і запитувачі-організації/компанії користуються однаковим набором гарантій реалізації цього права.

По-друге, повноваження Омбудсмена щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про доступ є специфічними порівняно із іншими його функціями. Зокрема, право складати протоколи щодо притягнення до відповідальності передбачено лише щодо порушення законодавства про доступ до інформації та захисту персональних даних. При цьому, жодних застережень щодо суб’єктів реалізації цих прав Кодекс про адміністративні правопорушення не містить”, - прокоментувала ситуацію юристка.