"Стоп корупції" виключили з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN

Фото - detector.media

Проект журналістських розслідувань “Стоп корупції” виключено з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN через непрофесіоналізм і конфлікт інтересів. Таке рішення правління мережі підтвердило 15 лютого 2019 року.

Про це “Детектору медіа” повідомив виконавчий директор GIJN Дейв Каплан.

“Стоп корупції” була фактично виключена із GIJN, і це рішення було підтверджено двічі.

“18 вересня (2018 року - ред.) рада GIJN одноголосно проголосувала за виключення з її складу “Стоп корупції”. Рада вважала, що група занадто залучена до політичної активності, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму та про конфлікти інтересів. “Стоп корупції” звернулися з апеляцією на рішення ради, і відбулося слухання з комітетом ради директорів GIJN. Наступне голосування повного правління, яке відбулося 15 лютого 2019 року, одностайно підтвердило рішення про виключення групи. “Стоп корупції” більше не є членом GIJN”, - повідомив виданню виконавчий директор GIJN  Дейв Каплан.

Це перший такий випадок в історії GIJN, яка об’єднує журналістів 173 країн, зазначив автор статті “Стоп корупції”: спадкова хвороба” Олександр Курбатов.

Як ідеться в статті, виключення “Стоп корупції” є визнанням головної проблеми проекту - “сумнівних матеріалів, що дискредитують усю роботу журналістів проекту, який виходить в ефір на президентському 5-му каналі”.

“Проекти журналістських розслідувань регулярно потрапляють під звинувачення в публікації замовних матеріалів. Це улюблена тактика захисту всіх фігурантів викривальних матеріалів. Зазвичай на ці звинувачення в професійному колі мало хто звертає увагу. Але бувають випадки, коли не фігуранти, а колеги по цеху починають говорити про підозри у виконанні замовлень”, - пише автор статті.

Зокрема, автор зауважує про лобіювання “Стопкором” інтересів забудовника, компліментарну форму подання теми. Зокрема, забудова берегів Осокорківських озер-кар’єрів Небреж, Мартишів і Тягле, де місцеві мешканці вимагають створення ландшафтного парку, а забудовник, банк “Аркада”, намагається звести десятки будинків.

Крім того, звертає увагу автор, “Стоп корупції”, який є проектом антикорупційних розслідувань, зробив три сюжети про пастора Володимира Мунтяна. На думку автора статті, в цьому разі “Стопкор” “спрацював як рекламне агентство”.

“У сюжетах показали навіть зцілених від смертельних хвороб, які відмовилися лягати в лікарню, а врятувалися на комерційних молитвах Мунтяна. Одна біда - в розслідувачів “Стопкору” не знайшлося часу на перевірку в цих хворих історій хвороби й на спілкування із лікарями, які би підтвердили факт хвороби і зцілення. Це дивно виглядає, адже сюжет про зцілених апостолом Мунтяном називається розслідуванням. То де ж тут розслідування й чим такий матеріал відрізняється від безсоромної реклами?” - пише автор та звертає увагу, що такі сюжети з ознаками джинси виходили на 5-му каналі.

Автор зауважує, що про ці підозри щодо проекту “Стоп корупції” “Детектор медіа” писав майже в кожному моніторингу журналістських телерозслідувань.

Також автор матеріалу звертає увагу на “синхронну роботу” “Стопкору” та телеканалу “Інтер” щодо випуску сюжетів про Нацагентство з розшуку та менеджменту активів "АРМА".

“Крім 5-го каналу, активісти й журналісти “Стоп корупції” раптово стали героями сюжету телеканалу “Інтер”. На цей сюжет Нацагентство з розшуку та менеджменту активів "АРМА" навіть поскаржилося до Нацради, тому що вважає, що автор сюжету поширив недостовірну інформацію про АРМА. Здавалося б, до чого тут “Стоп корупції” з 5-го каналу? Збіг тут у тому, що журналісти “Інтера” і “Стоп корупції” випустили сюжети, де постійно згадувалася АРМА, от тільки жоден із проектів не дав представникам нацагентства слова. Знову в сюжеті одна сторона конфлікту. Це не перший випадок такої синхронної роботи “Інтера” і “Стопкору”. “Інтер” так само у своєму ефірі піарить апостола Мунтяна, навіть порівнює останнього з Мартіном Лютером Кінгом”, - йдеться в статті.

Видання звернулося по коментарі до проекту “Стоп корупції”, його координаторів Романа Бочкали й Тараса Лилика, а також до автора сюжету “Інтера” про АРМА Даниїла Снісаря, але на момент публікації не отримали їхніх відповідей. Так само звернулися до керівництва 5-го каналу, де програма регулярно виходить в ефір. Виконувач обов’язків генерального директора Володимир Мжельский відповів, що відповість на запит, лише якщо буде надіслано на юридичну адресу каналу.

За інформацією видання, “Стоп корупції” є громадською організацією, яка керується держслужбовцями найвищого рівня, пов’язаними з будівництвом, – Левом Парцхаладзе та Тарасом Лиликом (керував комунальним підприємством Київської облради “Готово” та ГО “Стоп корупції”), які перейшли до Мінрегіонбуду.

Сам Лев Парцхаладзе на прохання видання прокоментувати ситуацію відповів: “Я ніяк не взаємодію зі “Стопкором”. Не володію ситуацією”.