США звинуватили посадовця КВІР у причетності до замаху на ведучу "Голосу Америки"

США звинуватили високопосадовця Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ірану Рухоллу Базганді й трьох інших чоловіків, пов’язаних з Тегераном, у невдалій спробі вбити ведучу “Голосу Америки” Масіх Алінеджад. Про це повідомляє “Голос Америки”.

Як пише видання, це перші прямі звинувачення проти Базганді в змові з метою вбивства іранської американки Алінеджад у Брукліні у 2022 році. Вона критикує іранські репресії щодо жінок.

“Обвинувальний висновок розкриває повний масштаб змови Ірану з метою змусити американську журналістку замовкнути за критику іранського режиму. Як показують ці звинувачення, ФБР працюватиме з нашими партнерами тут і за кордоном, щоб притягнути до відповідальності тих, хто нападає на американців”, – сказав директор ФБР Крістофер Рей.

В обвинувальному акті Федеральна прокуратура в Нью-Йорку називає Базганді  бригадним генералом КВІР. Минулого року міністерство фінансів США назвало його співробітником контррозвідки.

Сама Алінеджад сказала, що це звинувачення підтверджує те, на що уряд Ірану піде, щоб змусити замовкнути своїх критиків: “Це свідчить про те, що це в ДНК представників КВІР”.

Наклавши санкції на Базганді, в міністерстві фінансів США зазначили, що він брав участь у змовах щодо вбивства журналістів та інших осіб, яких вважали ворогами Тегерана.

Також звинувачення в спробі вбивства Алінеджад на замовлення були висунуті проти членів східноєвропейської злочинної організації, пов’язаної з Іраном.

За даними Freedom House, Іран – одна з найактивніших країн, які атакують журналістів та активістів за кордоном у процесі, відомому як транснаціональні репресії. Поширені тактики охоплюють стеження, переслідування та залякування.

У 2021 році Алінеджад намагалися викрасти. Тоді ФБР заявило, що спроба була частиною змови Тегерана з метою доставити її до Ірану. Після спроби викрадення Алінеджад отримала захист уряду США і часто переїжджала з одного притулку до іншого, зазначає “Голос Америки”.

Попри погрози Алінеджад не відмовилася припинити свою роботу.

“У мене немає зброї та куль – я не ношу зброї. Але цей уряд має це все, проте вони мене дуже бояться. І це дає мені силу – що, нічого собі, навіть з моїми словами, навіть з моїми соціальними мережами я сильніша за них”, – сказала Алінеджад “Голосу Америки” наприкінці минулого року, маючи на увазі уряд Ірану.

Як повідомляв ІМІ, у вересні 2024 року прокуратура Швеції звинуватила спецслужби Ірану в тому, що у 2023 році вони зламали SMS-оператора та розіслали близько 15 тисяч повідомлень із закликом до помсти протестувальникам, які спалили Коран.