Слідство у справі вбивства журналіста Павла Шеремета розглядає версію про причетність до вбивства представників добровольчих батальйонів. Про це йдеться у статті “Три місяці без Пал Героїча. Що відомо у справі Шеремета”, опублікованій на “Українській правді” 20 жовтня.

Як йдеться у статті, 16 серпня слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції Анджей Подоляк подав до Печерського райсуду Києва низку клопотань з проханням про черговий доступ до даних кількох мобільних номерів.

В документах йдеться про встановлення координат базових станцій операторів мобільного зв'язку “Київстар”, МТС, Lifecell, які фіксували реєстрацію абонентів, що можуть бути причетними до вбивства Шеремета, за адресами: Донецька область, Мангушський район, с. Юріївка (очевидно йдеться про село Юр'ївку – ред.), Донецька область, Мангушський район, Урзуф та Донецька область, Маріуполь, проспект Нахімова.

Слідчі просили суд надати дозвіл для моніторингу абонентів в цих місцевостях в різний період часу.

У статті вказується, що зазначені адреси вказують на дислокацію батальйону “Азов”.

Водночас наголошується, що з членами цього батальйону в Павла Шеремета були хороші і навіть дружні відносини.

Також слідство клопотало про доступ до 41 номера стільникового зв'язку, які належать особам, що мають відношення до добровольчих батальйонів та можуть бути причетними до вбивства.

“Версія про причетність до вбивства представників добровольчих батальйонів дійсно розглядається, але мова йде не про “Азов”, – повідомив УП співрозмовник, близький до слідства.

Як повідомляв ІМІ, у Києві 20 липня в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав в машині. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.

Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.

Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав загибель Павла Шеремета вбивством в результаті дії вибухового пристрою. Ключовою версією вбивства Луценко назвав помсту за професійну діяльність Шеремета.

Радник голови СБУ Юрій Тандіт назвав чотири основні версії вбивства П. Шеремета, які відпрацьовуються слідством: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід і замах на Олену Притулу.

Раніше на одному з інтернет-видань з'явилося відео запису камер відеоспостереження, зроблене за кілька годин до вбивства Шеремета, з якого випливає, що вибуховий пристрій під автомобіль, в якому наступного дня їхав журналіст, заклала жінка, у неї був спільник.

10 серпня Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що в розслідуванні справи про вбивство журналіста Павла Шеремета є істотний прогрес, але інформацію не можна оприлюднити, оскільки вона є таємницею слідства.

15 серпня у Нацполіції повідомили, що інформація про те, що нібито заступник керівника Нацполіції Вадим Троян організовував стеження за керівниками “Української правди” Павлом Шереметом та Оленою Притулою, не підтвердилася.

7 вересня голова Національної поліції Хатія Деканоідзе заявила, що прориву в розслідуванні справи про вбивство журналіста “Української правди” Павла Шеремета поки немає.

12 вересня Печерський районний суд м. Києва дав згоду на доступ слідчих до інформації операторів мобільного зв'язку МТС Україна, Київстар і Лайфселл, а також відео з камер готелю “Опера” у справі про вбивство Павла Шеремета.

Фото – УП