Швеція відмовилася від екстрадиції журналіста, якої вимагав Ердоган

Фото – AFP

Верховний суд Швеції заблокував екстрадицію турецького журналіста у вигнанні Булента Кенеса. Екстрадиція журналіста є однією з ключових вимог Анкари для ратифікації членства Швеції в НАТО, пише Arab News.

Суд заявив, що для вислання колишнього головного редактора видання "Zaman", якого Туреччина звинувачує в участі в спробі скинути Реджепа Таїпа Ердогана з посади президента, є "низка перешкод".

Деякі правопорушення, у яких звинувачують Кенеса, не є злочинами у Швеції. З огляду на це, а також на політичну природу справи та статус біженця в журналіста його екстрадиція є неможливою, додали в суді.

"Існує також ризик, що ця людина зазнаватиме переслідування за свої політичні погляди. Отже, екстрадиція не може відбутися", – зазначив у своїй заяві суддя Петтер Асп.

Через це "уряд… не може задовольнити запит на екстрадицію".

Цю позицію підтримала пресслужба міністерства зовнішніх справ Швеції.

"Якщо Верховний суд заявляє, що існують перешкоди для екстрадиції конкретної особи, уряд зобов’язаний відхилити запит на екстрадицію. Ми не можемо оцінювати потенційний вплив цього рішення на членство в НАТО. Уряд Швеції має дотримуватися шведського й міжнародного законодавства про екстрадицію, що також зазначено в тристоронній угоді", – повідомили в міністерстві.

З усіх осіб, чиєї екстрадиції домагається Анкара в обмін на ратифікацію членства Швеції в НАТО, Кенес є єдиним, кого Ердоган вказав на ім'я.

Після десятиліть (століть у разі Швеції) неучасті у військових альянсах дві країни ухвалили історичне рішення подати заявки на членство в НАТО після російського вторгнення в Україну. Заявку мають одностайно схвалити всі члени НАТО.

Окрім Угорщини, яка має ратифікувати членство Швеції й Фінляндії на початку 2023 року, Туреччина стала єдиною країною, що погрожує стати на заваді членству двох країн у НАТО.

Туреччина, яка раніше звинувачувала Швецію в наданні безпечного притулку курдським групам, що їх Анкара вважає "терористами", не ратифікувала заявки Швеції й Фінляндії, незважаючи на те що досягла угоди з двома країнами ще в червні.

В Анкарі заявляють, що очікують від Стокгольма активніших дій щодо кількох питань, зокрема екстрадиції злочинців.

У листопаді прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зустрівся з Ердоганом у Туреччині для обговорення цих питань.

Коли на спільній пресконференції Ердогана запитали, екстрадиції яких саме "терористів" зі Швеції він прагне, Ердоган з усього списку назвав на ім'я лише Кенеса.

Стокгольм неодноразово наголошував, що їхня судова система є незалежною і що саме вона увалюватиме остаточне рішення щодо екстрадицій.

На початку грудня Швеція видала Туреччині засудженого члена Курдської робітничої партії (PKK), оголошеної поза законом. Чоловік утік у Швецію 2015-го, але його запит на прихисток був відхилений.

У понеділок Кенес, який зараз працює в Стокгольмському центрі свободи – спілки, заснованої іншими турецькими дисидентами у вигнанні, – повідомив виданню AFP, що рішення суду його "потішило", але не здивувало.

"Таке рішення не є неочікуваним. Я завжди казав, що довіряю шведській правовій системі та судовій системі на сто відсотків, адже Швеція є країною з верховенством права", – сказав Кенес і наголосив, що звинувачення проти нього є "сфабрикованими режимом Ердогана".

Він наполіг на тому, що не скоював "ані політичних, ані кримінальних злочинів".

"Я не заколотник, я не терорист. Я просто журналіст. Просто людина, що займається журналістикою в межах захисту прав людини", – додав Кенес.

Анкара поступово розширила список людей, чиєї екстрадиції вона домагається: спочатку до 33 осіб, потім до 45, далі до 73. Ці неофіційні списки публікують ЗМІ, наближені до турецького уряду.

У розмові з AFP в листопаді Кенес повідомив, що, на його думку, Ердоган виокремлює його, "бо мене він знає вже кілька десятиліть" через довгу журналістську кар’єру, отже ім’я Кенеса першим спало Ердогану на думку.