Сейм Литви не підтримав розкриття імен колишніх агентів КДБ, які визнали співпрацю з СРСР

Комітет національної безпеки та оборони Сейму Литви (NSGK) не підтримав ініціативи розсекретити колишніх агентів КДБ, які добровільно визнали свою співпрацю зі спецслужбами СРСР. Про це повідомляє LRT.

Під час засідання 30 квітня депутати відхилили як проєкт консерватора Арвіда Анушаускаса, так і лідера партії Nemuno aušra (“Світанок Неману”) Реміґіюса Жемайтітіса.

“На мою думку, обидва подані законопроєкти не слід підтримувати”, – заявив перед голосуванням перший віцеспікер Сейму соціал-демократ Юозас Олекас. 

На його переконання, публікація прізвищ дала б перевагу тим, хто не визнав співпрацю з КДБ і приховав її.

“Ті, хто не зізнався або чиї агентурні справи були вивезені, можуть тепер потішатися тим, що залишаться невідомими”, – сказав Олекас.

Консерватор Арвідас Поціус закликав зважити, яку користь отримає суспільство й держава від розкриття таких даних і якого можливого збитку це може завдати.

Прем’єрка Інгріда Шимоніте зазначила, що лише невелика частина агентів добровільно визнала факт співпраці й зараз ці люди перебувають у поважному віці. Натомість представник партії “Союз селян і зелених Литви” Дайнюс Гайжаускас наполягав, що Литва не зобов’язана захищати інтереси осіб, які працювали на Радянський Союз.

За його словами, перший список таких агентів узагалі зник. 

“Перший список із зізнаннями зник, потім його відтворили, але прийшло значно менше людей. Було зроблено багато помилок”, – сказав він.

Вітаутас Сініца з групи незалежних депутатів вважає, що питання слід розглядати в контексті історичної справедливості. За його словами, держава вже виконала обіцянку тимчасово не розголошувати прізвища, а 75-річний термін таємності було запроваджено лише наприкінці первинного періоду засекречення.

Він також поставив під сумнів аргумент, що розсекречення загрожує шантажем з боку російських спецслужб, адже більшість справ агентів і так перебуває в Росії. 

“Чи ми впевнені, що Росія не знає того, що знаємо ми?” – запитав він.

BNS раніше повідомляло, що новий директор Департаменту державної безпеки Реміґіюс Брідікіс виступив проти розсекречення, побоюючись витоку чутливої інформації.

Анушаускас пропонував вилучити із закону положення про 75-річний термін засекречення даних осіб, які добровільно зізналися в співпраці з КДБ. Після завершення цього терміну порядок використання даних мало б встановити уповноважене урядом відомство.

Жемайтітіс у своєму проєкті пропонував розкрити прізвища колишніх агентів КДБ, які наразі обіймають посади державних політиків, службовців, суддів, військовослужбовців, керівників держпідприємств та установ, а також журналістів і членів політичних партій.

Як зазначає видання, закон, ухвалений 1 лютого 2000 року, дозволив колишнім працівникам КДБ і радянських спецслужб добровільно зізнатися та зареєструватися. Їхні дані були засекречені на 15 років, а згодом, у 2015 році, термін було продовжено до 75 років.

Водночас чинна норма не гарантує повного захисту: якщо така особа балотується або призначається на певні посади (президент, член парламенту, суддя, прокурор тощо), факт співпраці з КДБ має бути оприлюднений.

У 1991–1992 роках, під час попередньої хвилі люстрації, зізнання надали 1589 осіб.

У Сеймі вже неодноразово реєстрували законопроєкти про розсекречення цих даних, однак вони не були підтримані.