У світі різко зросла кількість випадків насильницького зникнення журналістів. За останні шість років міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) зафіксувала щонайменше 60 таких випадків у різних частинах світу. Для порівняння: у 2010–2020 роках організація зафіксувала 46 випадків.
Про це повідомляється в матеріалі RSF, присвяченому Міжнародному дню жертв насильницьких зникнень.
Як зазначає організація, впродовж останніх 20 років насильницьке зникнення стало реальним методом, до якого вдаються держави й збройні угруповання, щоб підтримувати атмосферу страху й цензури серед медійників і широкого загалу.
За даними RSF, розслідування щодо зникнення журналістів нині тривають у 22 країнах на чотирьох континентах. До статистики організації потрапили, зокрема, журналісти, які стали жертвами російського режиму.
“Принаймні троє журналістів стали жертвами насильницьких зникнень з початку російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, а потім зʼявилися в путінських вʼязницях у Росії, – зокрема, Дмитро Хилюк і Ірина Данилович. Станом на сьогодні лише Дмитро Хилюк вийшов на волю після трьох років у полоні”, – зазначає організація.
Окрім цього, випадки насильницького зникнення журналістів також зафіксували в інших країнах. У Буркіна-Фасо щонайменше двоє викрадених медійників досі перебувають у полоні. У Пакистані з 2017 до 2024 року в такий спосіб зникли щонайменше 20 журналістів. Усі вони згодом були знайдені. У Мексиці за останні 26 років зафіксували вісім випадків зникнення медійників. Лише двох з них вдалося знайти.
У RSF наголошують, що насильницьке зникнення журналістів є серйозним порушенням свободи слова та прав людини. “На державах – незалежно від того, чи причетні вони до контролю інформації й залякування журналістів безпосередньо, чи виступають у ролі пасивного спостерігача, – лежить величезна відповідальність за ці дії”, – наголосив датажурналіст RSF Віанні Лоріке.
Організація закликає держави докладати зусиль для пошуку зниклих журналістів і притягнення винних до відповідальності.
