Міжнародна організація “Репортери без кордонів” зафіксувала понад 175 випадків зловживань, скоєних проти журналістів після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.

Про це йдеться у звіті “Репортері без кордонів” (RSF), опублікованому на сайті організації 9 лютого.

За даними RSF, журналісти зазнавали атак під час роботи в зоні бойових дій, зокрема під артилерійським вогнем і ударами дронів, а також викрадень і незаконних ув’язнень. У 2025 році головною загрозою для журналістів стали російські FPV-дрони, які застосовували як на лінії фронту, так і в тилових містах.

Регіональна менеджерка RSF з питань України Полін Мофре зазначила, що міжнародні та українські журналісти, які працюють в Україні з 2022 року, попри надзвичайно небезпечні умови, продовжують виконувати свою роботу. 

“Напади Росії на них не слабшають. На основі інформації, зібраної від своїх партнерів в Україні, зокрема Інституту масової інформації (IMI), RSF зафіксували з початку широкомасштабного російського вторгнення, за майже чотири роки, понад 175 журналістів, які стали жертвами зловживань з боку Росії, що є складниками воєнних злочинів. Їхній захист є вкрай важливим, щоб вони могли продовжувати свою інформаційну роботу”, – зазначила Полін Мофре.

За даними організації, з 2022 року російські збройні сили вбили 16 журналістів (з них 15 – на території України та одну, Вікторію Рощину, – під час свавільного ув’язнення в Росії). У 2025 році троє журналістів стали жертвами цілеспрямованих атак російських FPV-дронів: французький фотожурналіст Антоні Лаллікан, українські журналісти державного телеканалу FREEDOM Альона Грамова та Євген Кармазін.

Ще щонайменше 53 українських та іноземних журналісти отримали поранення під час виконання професійних обов’язків.

Крім того, 26 українських журналістів досі перебувають у російському ув’язненні або на окупованих територіях. За даними RSF, вони зазнають фізичного та психологічного тиску. У 2025 році з російських в’язниць звільнили трьох українських журналістів: Владислава Єсипенка, Дмитра Хилюка і Марка Каліуша.

Також організація зафіксувала 25 російських атак на телевізійні та радіовежі для зриву мовлення незалежних медіа. Лише 2025 року було завдано ударів по телевежах у Дніпрі та Чернігові.

Окремо у звіті зазначають, що з початку повномасштабної війни в Україні припинили роботу 333 медіа. За даними Інституту масової інформації, основними причинами стали фінансові труднощі, падіння рекламного ринку та скорочення міжнародної допомоги (USAID).

RSF наголошують, що напади на журналістів є воєнними злочинами, і подали 10 відповідних скарг до Міжнародного кримінального суду та прокуратури України, а також дві скарги у Франції проти Росії.

Крім того, організація нагадала, що торік для підтримки українських журналістів і медіа оголосили про запуск Міжнародного фонду відновлення українських медіа (IFRUM) у партнерстві з вісьмома українськими організаціями з метою економічної підтримки медіаландшафту країни.

З 24 лютого 2022 року в партнерстві зі своїми місцевими організаціями, такими як IMI та “Львів Медіа Форум”, RSF надали підтримку більш ніж 2100 журналістам та 230 медіа в країні, зокрема за фінансової підтримки Європейського Союзу. RSF надали захисне обладнання, психологічну підтримку, гранти та забезпечили навчання.

За даними Інституту масової інформації, з початку повномасштабної війни Росія скоїла 872 злочини проти журналістів і медіа в Україні.