Розслідування: пропагандист Мірошник через родичів і підставних осіб зареєстрував бізнес в Україні

Екскерівник Луганської обласної державної телерадіокомпанії, а нині російський пропагандист Родіон Мірошник через підставних людей та родичів перереєстрував свої підприємства на підконтрольній Україні території. Про це йдеться в розслідуванні видання “Фарватер.Схід”.

Зокрема, йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю “Лугпромтехресурс”, яке на 80% належить Валерію Мірошнику – батьку Родіона Мірошника – й у 2024 році перереєструвалося в Павлограді Дніпропетровської області. До цього, з 2008 року, підприємство було зареєстроване в Лутугинському районі Луганської області, окупованому ще у 2014 році.

Фірма з аналогічною назвою продовжує працювати в окупації й 2023 року показала ₽14 млн доходу. Її співзасновником так само є Валерій Мірошник. 

Останні 16 років директором перереєстрованої в Павлограді фірми Валерія Мірошника є особа на ім’я Пучков Андрій Володимирович. Він депутат “муніципального утворення Лутугинський муніципальний округ Луганської народної республіки” від “Єдиної Росії”, житель Лутугиного.

Аналітична система Youcontrol вказує на зв’язок перереєстрованого ТОВ “Лугпромтехресурс” з іншими українськими бізнесменами – “групою родини Совач”. Партнером Валерія Мірошника є Володимир Совач, який володіє 10% капіталу фірми.

У реєстрах розслідувачі знайшли десятки українських фірм, засновником яких є Володимир Олександрович Совач. Більшість із них зареєстровано в Запоріжжі. Порівняння з російськими реєстрами показує, що людина з іменем Владимир Александрович Совач є партнером Валерія Мірошника не тільки в українській, а й у дзеркальній російській фірмі “Лугпромтехресурс”, що працює в окупації. Цей Совач має російський індивідуальний податковий номер, наданий у лютому 2023 року в Краснодарському краї.

Отже, йдеться в розслідуванні, фірму в Павлограді перереєстрували власники, які, найімовірніше, ведуть бізнес на окупованих територіях через дзеркальне підприємство з аналогічною назвою. 

Як зазначають журналісти, є і третій співзасновник українського “Лугпромтехресурсу” – Юрій Вікторович Букша. У його власності 10% статутного капіталу. Мешканець Полтавського селища Карлівка став партнером родин Мірошників та Совачів зовсім нещодавно, 1 травня 2024 року – через два дні після перереєстрації фірми в Павлограді.

Бізнесмена зі схожим ім’ям виданню знайти не вдалося. Натомість журналісти з’ясували, що карлівець із такими установчими даними є постійними “героєм” кримінальної хроніки та судових рішень. У його активі хуліганство, заборгованість із аліментів, водіння в нетверезому стані, непогашені кредитні зобов’язання тощо. Видається, що ця людина є співзасновником “Лугпромтехресурсу” виключно на папері. 

“Лугпромтехресурс” не єдина українська структура, пов’язана з бізнесом родини Родіона Мірошника. Є також сайт Cxid.Info. Пов’язані з цим онлайн-виданням ТОВ “Схід – Медіа Груп” та “Схід Медіа Холдинг”, із пропискою в Луганську, лишаються в українських реєстрах.

Видання всі роки війни поширювало проросійські наративи, зокрема й з посиланням на “представника Луганська в Тристоронній контактній групі” на Мінських перемовинах Родіона Мірошника. Воно називало голів окупаційних адміністрацій главами “ЛНР” та “ДНР” без лапок, підтримувало уявлення про ці утворення як повноцінні суб’єкти.

Засновником “Схід – Медіа Груп” від початку у 2001 році був Валерій Мірошник разом із ТОВ “Фінансист”, яке через офшорні прокладки належало Олександру Єфремову. А “Схід Медіа Холдинг” належить сестрі Родіона Мірошника Наталії Романовій, яка продовжує жити в Луганську. Вона, крім медіа, займається також і видобувною галуззю – до 2017 року була співзасновницею компанії “Нові гірничі технології”. Її частка становила 50% статутного капіталу, або ₴500 тис. За тогочасним курсом це близько $100 тисяч у перерахунку. 

“Нові гірничі технології” з непідконтрольної території в Лутугинському районі перереєструвалися 2016 року в Харкові. У 2017 Наталія Романова формально вийшла зі складу засновників, а її місце зайняв сєвєродончанин Віталій Яковлевич Мартиненко. Згадка про нього є в розслідуванні “Наших грошей” шестирічної давності. У ньому Віталій Мартиненко фігурує як бізнес-партнер Ігоря Буткова, який на той час був секретарем Сєвєродонецької міської ради від “Опозиційного блоку”.

“Нові гірничі технології” є неприбутковими з 2024 року, пише видання. Втім, фірма мала права власності на “Багеровський кар’єр” в окупованому Криму. “Тому збереження українського підприємства могло бути стратегічно важливим для користування кримськими надрами”, – пояснюють розслідувачі.

Нині “Багеровський кар’єр” за російськими реєстрами належить цій українській фірмі, а директором в обох дзеркальних підприємствах значиться мешканець Перевальська Павло Сидоров.

Як зазначає видання, зв'язатися з Мартиненком їм не вдалося: вказаний у документації номер не на зв'язку. 

“Тому ми вирішили залишити цю прерогативу правоохоронцям. Тим більше що особа з аналогічними паспортними даними значиться співзасновником “Лисичанського заводу залізобетонних виробів” та сєвєродонецької фірми “Контракт” на окупованих територіях”, – додали розслідувачі.

Сам Мартиненко має російський індивідуальний податковий номер, виданий у червні 2023 року в Криму. А за адресами вказаних підприємств, але в українських реєстрах досі перебувають товариства “Техносбит” та “Укрконтракт”, засновником яких був громадянин України  Віталій Мартиненко.

Як повідомляв ІМІ, фірма, яка належить батькові та рідній сестрі екскерівника Луганської обласної державної телерадіокомпанії, а нині російському пропагандисту Родіону Мірошнику, веде видобуток піску на території окупованої Станиці Луганської (Луганська область).