Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF) у партнерстві з українським фондом “Об’єднання”, що знаходиться в Херсоні, публікують практичний посібник з безпеки для журналістів у прифронтових районах, у якому містяться рекомендації щодо захисту від дронів. Про це повідомляється на сайті RSF.
Посібник, який супроводжується відео, містить перелік різних типів дронів (зокрема, FPV), що використовуються російською армією, які можуть загрожувати репортерам на фронті, а також надає конкретні рекомендації щодо:
- підготовки репортажів,
- вибору одягу,
- бажаних засобів пересування,
- правил поведінки у разі виявлення дрона.
Директорка проєктів RSF Луїза Аллюен Біше повідомила, що ризики для журналістів в Україні швидко змінюються через атаки російських дронів, які стали однією з головних загроз поблизу фронту.
За її словами, це змушує репортерів віддалятися та створює зони, які майже не висвітлюються пресою. Вона додала, що RSF разом із Фондом 2402 вже підтримують навчання фахівців «Суспільного» реагувати на атаки та користуватися детекторами дронів.
“За допомогою цього посібника RSF пропонують конкретні та практичні поради як з цим боротися. Хоча він не може усунути всі ризики, властиві роботі в зоні бойових дій, цей посібник має на меті допомогти медіафахівцям краще підготуватися та зменшити деякі з них”, — сказала Луїза Аллюен Біше.
Крім того, у 2026 році RSF планують запропонувати українським журналістам додаткові тренінги та надати нові детектори.
Президент фонду “Об’єднання” Юрій Антощук розповів, що з 2023 року звільнені від окупації громади Херсонської області фактично стали “лабораторією” для російських військ, де вони вдосконалюють різні типи дронів та тактику їх застосування проти цивільного населення — від нападів на транспортні засоби до замінування вулиць.
“Цей посібник розроблено як практичний інструмент, що допоможе швидко оцінити загрози, зрозуміти логіку операцій з використанням дронів та прийняти рішення, які можуть врятувати життя. Він систематизує досвід, набутий в польових умовах, та пропонує чіткі рекомендації щодо зменшення ризиків під час роботи на місцях”, — сказала вона.
Поради цього посібника також рекомендує Інститут масової інформації, українська організація-партнер RSF. Посібник не стосується дронів “Shahed” іранського виробництва, також відомих як “Герань”, які рухаються згідно із запрограмованими GPS-координатами.
Посібник доступний англійською та українською мовами. Перегляньте відео англійською мовою та українською мовою.
Що відомо про російські дронові атаки на журналістів
Нагадаємо, ІМІ звертав увагу, що якщо у 2022 році головною загрозою була артилерія, то станом на 2025–2026 роки домінівним фактором смертельної небезпеки для журналістів стали безпілотники (FPV-дрони, “ланцети”, “молнія” тощо). На четвертому році повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував три вбивства медійників під час їхньої професійної діяльності: усі три – внаслідок дронових атак.
ІМІ також наголошував, видиме маркування “Преса” / PRESS в зонах активної роботи FPV не гарантує журналістами імунітету: навпаки, для російських військових це ціль для ураження.
Раніше, знімальна група “Суспільне Дніпро” 17 березня 2026 року під час роботи в селищі Демурине на Дніпропетровщині завдяки детектору дронів змогла уникнути атаки російського FPV-дрона, який полював на команду.
Репортери Frontliner, працюючи в Харківській області під час одного з відряджень, за допомогою детектора дронів змогли виявити безпілотник і уникнути небезпеки, відстеживши зображення, яке передавав дрон.За даними Інституту масової інформації, за чотири роки та один місяць з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 901 злочин проти журналістів та медіа в Україні.
