13 січня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №1317 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України». За проголосували 240 народних депутатів, повідомляє Телекритика.
Авторами законопроекту є народні депутати Микола Княжицький («Народний фронт») і Вадим Денисенко («Блок Петра Порошенка»).
Законопроект передбачає внесення змін до Закону України «Про кінематографію» і до Закону України «Про телебачення та радіомовлення» і стосується регулювання розповсюдження в Україні аудіовізуальних творів, в яких міститься популяризація дій силовиків держави-окупанта.
Микола Княжицький повідомив, що на Раду чинився тиск, аби цей законопроект не голосувався, тому що його блокували лобісти російського телепродукту.
Законопроект передбачає заборону будь-якого розповсюдження (в тому числі трансляції і ретрансляції на телебаченні) в Україні будь-яких фільмів (аудіовізуальних творів), у яких міститься популяризація, агітація, пропаганда тощо будь-яких дій правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта.
Одночасно законопроект передбачає критерії, за якими аудіовізуальній твір відноситься до таких, що містять популяризацію, агітацію, пропаганду тощо дій правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта. На думку авторів законопроекту твір вважається таким, якщо присутня хоча б одна з таких ознак:
– головними героями або персонажами другого плану є співробітники (в тому числі колишні або нештатні) правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта, включаючи міліцію, поліцію, військово-морський флот, військово-повітряні війська, внутрішні війська, прикордонні війська, органи, служби державної (федеральної) безпеки тощо;
– сюжет фільму прямо або опосередковано пов'язаний з будь-якими діями правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта, включаючи міліцію, поліцію, військово-морський флот, військово-повітряні війська, внутрішні війська, прикордонні війська, органи, служби державної (федеральної) безпеки тощо;
– принаймні одним із головних героїв фільму або персонажів другого плану є особа, яка вчинила злочин або має намір його вчинити.
За розповсюдження (показ) будь-яких фільмів, які мають такі ознаки, законопроект передбачає штраф у розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат на кожен випадок такого розповсюдження (показу). Рішення про накладення штрафу приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії (Держкіно). Нацрада також має повідомляти Держкіно про виявлені факти трансляції таких фільмів на телебаченні для вжиття заходів, передбачених законодавством.
24 грудня 2014 року профільний Комітет з питань культури і духовності, який очолює співавтор законопроекту Микола Княжицький, рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроект за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій народних депутатів України, членів комітету, які врахували зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.
Члени комітету запропонували не забороняти аудіовізуальні твори радянського виробництва, виготовлені до серпня 1991 року. Також вони запропонували звузити критерії заборонених фільмів до двох:
– серед головних героїв є співробітники (в тому числі колишні або позаштатні) правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта;
– сюжет фільму прямо або опосередковано пов'язаний з діяльністю правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта.
А відповідальність за розповсюдження заборонених фільмів депутати запропонували передбачити в Кодексі України про адміністративні правопорушення, доповнивши його статтею 164-6.