Рада призупинила фінансування Нацради. Потураєв сподівається на вето президента

Фото – 112.international

Верховна Рада внесла зміни до закону про державний бюджет на 2023 рік, якими, зокрема, призупинила фінансування Національної ради з питань телебачення та радіомовлення і збільшення зарплат членам медіарегулятора. 

Як повідомляє “Детектор медіа”, 24 лютого парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №8399 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”. Цей законопроєкт на рік зупиняє дію абзацу першого частини четвертої статті 78 Закону “Про медіа”, де йдеться про фінансування Нацради та збільшення зарплат її членам.

Як пише видання, за цією нормою посадовий оклад члена Нацради встановлюється в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Посадові оклади голови Нацради встановлюються пропорційно до посадового окладу члена регулятора з коефіцієнтом 1,3, а першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря Нацради – з коефіцієнтом 1,2.

Прожитковий мінімум у 2023 році становить 2684 грн, тож зарплата члена Нацради за новим законом повинна бути 201 300 грн, а голови Нацради – 261 690 грн.

Станом на зараз, до набуття чинності Законом “Про медіа”, зарплату членів Нацради регулює Закон “Про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення”. Згідно з ним зарплата голови Нацради дорівнює 12, а члена Нацради – 10 розмірам прожиткового мінімуму, тобто станом на 2023 рік 32 208 і 26 840 гривень відповідно.

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі виданню зазначив, що оцінює ухвалення згаданої норми “дуже негативно”.

“Закон “Про медіа” є шостим пунктом умов, виконання яких обумовлює початок переговорів. Блокування фінансування національного регулятора, формула якого була погоджена з європейськими експертами, може призвести до відміни “заліку” шостого пункту, а отже – до зриву переговорів у передбачений час. Адже відсутність фінансування призведе до неможливості імплементації закону. Тому я сподіваюсь на вето президента, яке може дозволити швидко виправити цю потенційно дуже небезпечну для європерспектив країни ситуацію”, – сказав Потураєв.

Медіаюрист, заступник директора ЦЕДЕМ Ігор Розкладай також вважає це рішення парламенту недоцільним, адже цього року на регулятора покладається велике навантаження щодо імплементації Закону “Про медіа”.

“Це неправильне рішення, бо, якщо стартують такі складні закони, має бути максимальне сприяння тому, щоб профільний орган міг виконати всі свої функції. Тепер ми будемо шукати гроші в донорів на створення електронного кабінету тощо. Це не стратегічний підхід. Це підриває ті ідеї, які закладалися в закон, і, зокрема, незалежність регулятора”. Він переконаний, що парламент має переглянути бюджет і забезпечити  належне фінансування регулятора. “І тут мова йде не про персоналії членів Нацради. А про те, що нова система має працювати правильно із самого початку на засадах, закладених у Законі “Про медіа”. Якщо громадськість чи влада вважає когось із членів регулятора заангажованим, то це має бути окрема дискусія. Для того щоб у нас був незалежний регулятор, в нього мають бути незалежні фінанси”, – додав юрист.

Нагадаємо, у першому читанні закон був ухвалений 7 лютого. Згідно із Законом “Про медіа”, посадовий оклад члена Національної ради встановлюється в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Посадові оклади голови Національної ради встановлюються пропорційно до посадового окладу члена Нацради з коефіцієнтом 1,3, а першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря Нацради – з коефіцієнтом 1,2.