ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Рада провалила зміни до закону про роздержавлення

02.10.2018, 16:29
Фото - Інформатор

2 жовтня Верховна Рада не змогла ухвалити жодного з двох законопроектів “Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. У результаті голосування обидва законопроекти відхилені, повідомляє “Детектор медіа”.

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендував ухвалити за основу законопроект №8441, але під час кількох спроб голосування він набирав 200, 222, 223 голоси. Альтернативний законопроект № 8441-1 набрав 199 голосів. За скерування законопроекту № 8441 до комітету на повторне перше читання проголосували 183 народних депутати, за повернення авторам на доопрацювання – 204. У результаті обидва законопроекти вважаються такими, що відхилені.

Законопроект № 8441 внесли до Верховної Ради члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Його автори – експерти Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Української асоціації медіабізнесу, “Платформи прав людини”, Держкомтелерадіо та Комітету свободи слова та інформаційної політики. Законопроект мав на меті вирішити системні проблеми, з якими стикаються друковані ЗМІ під час реформування.

“Як показала практика, не так легко відбувається реформування, – нагадала депутатам співавторка законопроекту, голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар (“Народний фронт”). – Органи місцевої влади не завжди хочуть виходити зі складу засновників. Відбувається шантаж колективів, пов'язаний з майном редакцій, з орендою приміщень. Звільняються головні редактори, не дають можливості реєструвати газети з назвами, до яких звикли люди. Цей законопроект дозволяє трудовому колективу зареєструвати видання з такою ж назвою, якщо орган місцевої влади не виконав закону і не вийшов зі складу засновників. Також закон дає змогу залишити пільгову оренду майна, землі, приміщень, щоб ЗМІ, які пройшли складний процес реформування, могли надалі функціонувати. У грудні реформа має завершитися, і тоді нереформовані ЗМІ залишаються поза правовим полем”.

На запитання колег щодо фінансування реформованих газет вона уточнила, що для видань передбачена можливість, щоб органи влади укладали з ними контракти та оплачували публікацію своїх рішень.

Вона закликала колег ухвалити законопроект у першому читанні, щоб до другого читання врахувати пропозиції інших народних депутатів, громадських організацій та авторів альтернативного законопроекту.

Альтернативний законопроект №8441-1 зареєстрував народний депутат-мажоритарник Андрій Денисенко (позафракційний, Дніпропетровська область). Документ розробила “Національна асоціація українських медіа”. У своїй доповіді депутат зосередився на відмінностях альтернативного законопроекту від основного: “Альтернативний законопроект спрощує процедуру реформування на основі судової практики. <...> Спрощує процедури перереєстрації реформованих газет. <…> Тільки альтернативний законопроект містить норми щодо продовження виходу та бюджетного фінансування газети Міноборони і встановлює, що контроль за її змістом здійснює незалежна редакційна рада. Наразі бюджетне фінансування газети має бути припинено у зв’язку з юридичною колізією – завершенням АТО. <…> Уряд так і не розробив порядку надання адресної підтримки реформованим ЗМІ. Наш законопроект зобов’язує до надання фінансової підтримки, щоб не було просторів для маневрів наших урядовців. <…> Наш законопроект надає дозвіл реформованим газетам змінити мову видання з російської на українську…”

Він уточнив, що розмір фінансової підтримки реформованих ЗМІ все одно має визначати уряд.

Проти обох законопроектів виступав народний депутат-мажоритарник Сергій Каплін (Блок Петра Порошенка), який говорив про передчасність реформування комунальної та державної преси.

Про негативні результати реформування медіа сказав і народний депутат-мажоритарник Валерій Писаренко (“Відродження”): "Можливо, більшості варто вже перестати реформувати, подивитися, що понаприймали, і повичищати те, що ви вже наробили. Наприклад, реформа суспільного телебачення завершилася тим, що залишили суспільне мовлення без фінансування і фактично закрився національний телеканал. Що буде після цієї реформи – навіть складно уявити, позакриваються тепер і регіональні ЗМІ. Важливо, щоб при кожному реформуванні говорили не тільки про незалежність, а й про фінансування. Реформа добра, коли прорахували на кілька кроків уперед, чи ця реформа не доб’є ту чи іншу галузь”.

Проти законопроектів виступив народний депутат-мажоритарний Олександр Сугоняко (Блок Петра Порошенка). Він припустив, що замість начебто хибного впливу голів територіальних громад реформовані газети потраплять під вплив “великих грошей, олігархів, агробаронів” і ніякого якісного контенту від цього не з’явиться.

Перша заступниця голови Комітету свободи слова Ольга Червакова (Блок Петра Порошенка) наголосила, що фракція БПП ухвалила рішення підтримати обидва законопроекти. Вона закликала народних депутатів повернутися до сесійної зали, проголосувати за законопроекти і покласти край існуванню “піар-агіток мерів” за кошти місцевих бюджетів.

Народний депутат-мажоритарник Сергій Євтушок (“Батьківщина”) заявив, що роздержавити пресу потрібно було давно. Він нагадав, що парламент голосував за цю реформу, а нині потрібно її вдосконалити.

Член Комітету свободи слова Юрій Павленко (“Опозиційний блок”) нагадав, що з 550 комунальних і державних редакцій змогли провести реформування не більше 300. “Три роки реформування у сфері привели до провалу і змушують нас робити зміни до законодавства, щоб не зупинити роботу багатьох редакцій”, – додав він.

Народний депутат-мажоритарник Олександр Дехтярчук (Блок Петра Порошенка, Рівненська область) підтримав обидва законопроекти, але попросив колег передбачити неможливість викупу в працівників газети їхніх часток у статутному капіталі "підприємливими особами", які цікавляться не подальшою долею редакцій, а виключно приміщеннями колишніх комунальних закладів.

Однак заклики депутатів голосувати за законопроекти не мали позитивного результату.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!