Рада Європи радить українським журналістам мінімально втручатись у приватне життя політиків під час виборів

Експерти Ради Європи пропонують українським журналістам свої рекомендації щодо засад висвітлення виборчої кампанії в Україні. Поради стосуються мінімізації втручання в особисте життя осіб, які братимуть участь у виборах, та враховують, що виборчий процес вперше відбуватиметься в умовах дії закону «Про захист персональних даних». Про це в ефірі Радіо Свобода сказала голова відділу із захисту персональних даних Ради Європи Софі Квасни.

Водночас, у Державній службі з питань захисту персональних даних переконують, що закон не поширюватиметься на публікації у ЗМІ.

За словами Квасни, практичні рекомендації, запропоновані експертами Ради Європи, покликані допомогти українським журналістам та редакціям коректно, згідно з європейськими стандартами, висвітлювати виборчий процес. Вона наголосила, що ЗМІ мають враховувати суспільний інтерес та, водночас, зважати на право людини на приватне життя.

«Публіка, громадськість очікують, що засоби масової інформації будуть поводити себе належним чином, зокрема, етичним чином. Тут важливу роль може відігравати самоорганізація ЗМІ, які будуть самі вирішувати яким чином дотримуватися належних принципів професійної поведінки», – сказала Квасни.

Водночас голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий зауважив, що рекомендації розроблені вчасно, оскільки виборча кампанія фактично стартує разом із набуттям чинності закону «Про захист персональних даних». На думку Мостового, ЗМІ в будь-якому разі не зможуть уникнути скарг, які будуть надходити і від кандидатів у депутати, і від партій та громадських організацій.

«Таких випадків буде маса. Що головне у цих рекомендаціях? Щоб журналісти зосередилися і гарно їх вивчили, бо норми цього закону ще досконало не потрактували, навіть, юристи українські. Тому, щоб не наразитися на позов, не порушувати професійні стандарти, етичні принципи професії от цьому і послуговуються ці рекомендації», – відзначив Мостовий.

Проте заступник голови Державної служби з питань захисту персональних даних Володимир Козак зауважив, що дія закону «Про захист персональних даних», не поширюється на журналістів під час виконання ними професійних обов’язків. Водночас, він нагадав, що стаття 8 цього документу захищає права аудиторії інтернет-ЗМІ, і редакції, заради уникнення зайвих судових позовів, мають потурбуватися про виконання відповідних норм.

«Людина, яка зробила коментар, як правило, залишає свої персональні дані на сайті. Ця людина має право вимагати їхнього вилучення, чи виправлення. Вона має право знати до кого звернутися. У багатьох медіа неможливо з’ясувати хто збирає персональні дані, хто є це медіа. Не можна поскаржитися на торгову марку. Можна поскаржитися на конкретне підприємство, яке легально існує і підтримує це видання», – зазначив Козак.

Рекомендації експертів Ради Європи для українських медіа найближчим часом оприлюднять на сайті Національної спілки журналістів, Комісії з журналістської етики та Незалежної медіа-профспілки.