Китайські медійники та блогери, які висвітлюють події на тимчасово окупованих територіях України, часто користуються винятковим привілейованим доступом від російських військових і просувають нарaтиви Кремля. Про це йдеться в дослідженні релокованого з Луганська видання “Реальна газета” “Китай і окуповані території України у взаємних медійних наративах”.

Дослідники виділяють кілька основних категорій китайських авторів та механізмів, через які поширюються маніпулятивні матеріали.

За даними міжнародної організації “Репортери без кордонів” (RSF), керівник московського бюро китайського телеканалу Phoenix TV Лу Юйгуан має відкритий доступ до передових позицій російських військ на Донеччині та Луганщині завдяки тісним зв’язкам із силовиками РФ. Водночас журналіст показує українських військовополонених у вигідному для РФ світлі, однак повністю замовчує систематичні катування та порушення прав людини в російському полоні.

Читайте також

Виконавчий декан Інституту фінансових досліджень Chongyang при Народному університеті Китаю Ван Вень у вересні 2022 року відвідав окупований Крим та зустрівся з окупаційною адміністрацією. У своїх публікаціях для китайського ресурсу Guancha.cn він виправдовував загарбання півострова через псевдореферендум 2014 року. Поїздка китайського науковця активного тиражувалася більш ніж 160 російськими медіа як “доказ інтересу та підтримки з боку іноземних експертів”.

Китайський блогер і репортер Чжу Хаочжен, який мешкав у Донецьку з 2023 року, систематично поширював матеріали через російське державне агентство Sputnik, які згодом передруковували китайськомовні комерційні платформи (зокрема, Bole News). Окрім трансляції звинувачень на адресу ЗСУ, Чжу Хаочжен у своїх статтях героїзував громадян КНР (зокрема, Чжао Жуя, Лі Дафу та Пань Ліня), які воювали в складі збройних формувань РФ проти України, подаючи їхню участь як “боротьбу з фашизмом”.

Автори дослідження звернули увагу на суттєву відмінність у висвітленні війни:

  • офіційні медіа КНР (Xinhua, CCTV) здебільшого дотримуються стриманого формату бойових зведень, посилаючись на заяви обох сторін або дипломатів;
  • приховані та комерційні мережі (передруки Sputnik на Sohu, NetEase тощо) масовано поширюють пропагандистську лексику про “тероризм”, “неонацизм” та нібито “підтримку окупації місцевим населенням”.

У “Реальній газеті” підкреслили: хоча російська пропаганда активно використовує висловлювання таких китайських діячів, це не означає офіційної підстави вважати їх позицією уряду Пекіна, який юридично не визнає окупації українських земель.