Представники ЗМІ, медіаспільноти та телеіндустрії закликають Раду припинити атаки на мовний закон

Фото – gogetnews.info

Представники телеіндустрії, ЗМІ та медіаспільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєктів, які передбачають відтермінування початку дії норми про українську мову в теле- та кіновиробництві.

Про це йдеться в їхній заяві, повідомляє Укрінформ.

“Із 16 липня набирають чинності норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, якими передбачено, що демонстрування та поширення фільмів, а також проведення концертів та розважальних шоу, зокрема і на телебаченні, має відбуватися державною мовою”, – нагадали автори й застерегли депутатів від підтримки законопроєктів про відтермінування зазначених норм або непоширення їх на сферу телебачення.

Заявники переконані, що ухвалення цих законодавчих ініціатив завдасть шкоди інтересам держави, загальмує процеси становлення незалежного і самодостатнього українського інформаційного простору, створить загрозу для національної безпеки України.

“Подолання негативних наслідків тривалого зросійщення українського гуманітарного простору, який сьогодні значною мірою формується аудіовізуальними медіа, є актуальним і вкрай необхідним завданням. Українське суспільство і бізнес позитивно відреагували як на запровадження мовних квот, так і на поетапне запровадження норм закону про державну мову в різних сферах публічного життя. Відповідно, якщо раніше спротив українізації інформаційного простору з боку окремих медіахолдингів можна було пояснювати інерцією мислення та пересторогами щодо прибутковості бізнесу, то сьогодні такі дії сприймаються не інакше, як відверте підігравання спробам російського реваншу”, – зазначається в заяві.

Автори заяви вважають, що намагання виправдати коронавірусом відтермінування демонстрування фільмів українською мовою на телебаченні не витримує жодної критики, оскільки для виконання закону досить просто продублювати чи озвучити українською мовою наявний російськомовний контент.

Окрім того, звертають вони увагу, як свідчать публічні заяви провідних топменеджерів галузі, український продакшн значною мірою вже адаптувався до роботи в складних умовах пандемії та готовий до створення високоякісного конкурентного україномовного продукту в достатній кількості. Потрібно також урахувати, що довгоочікувані норми стосовно мови демонстрування фільмів та проведення культурно-мистецьких заходів, без сумніву, стимулюватимуть інвестиції у створення саме україномовного культурного продукту, підкреслили представники телеіндустрії, ЗМІ та медіаспільноти.

"День 16 липня, коли української мови в публічному просторі стане більше, – це черговий важливий крок до перемоги над агресором. Цього дня чекає вся Україна. У час, коли Україна готується до відзначення 30-ї річниці Незалежності, ми закликаємо припинити атаки на мовний закон і права громадян на отримання інформації державною мовою та застерігаємо народних депутатів, що спроба зірвати набрання чинності відповідних норм буде розцінена українським суспільством як прояв поступки російському реваншу і вкрай негативно вплине на авторитет чинної влади”, – наголошується в заяві.

Нагадаємо, 16 липня 2021 року набирає чинності стаття 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” – “Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі”.

Водночас нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти № 5554 і 5554-1, що пропонують відтермінувати норми про обов'язковий показ фільмів на телебаченні й у кінотеатрах українською мовою. Передбачається, зокрема, щоб ця норма почала діяти через два місяці після завершення карантину в Україні, а не із 16 липня.

Заяву підписали журналісти та керівництво 4 каналу, “Еспресо”, “Прямого”, 5 каналу, “Українського тижня”, Громадського радіо, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, рух “Медіа за усвідомлений вибір”, Незалежна медійна рада, Фундація “Суспільність”, Українське національне інформаційне агентство Укрінформ, “Інтерньюз-Україна”.