На Волині найпоширенішими маніпуляціями в друкованих та інтернет-виданнях парламентської виборчої кампанії були: відсутність маркування матеріалів про кандидатів і політичні партії, неналежне маркування без зазначення, що матеріал рекламний, замаскована агітація за кандидата під life story та розміщення фото кандидатів у матеріалах про інших осіб. Про це йшлося 31 жовтня на зустрічі журналістів, громадських активістів і представників виборчих штабів у Волинському прес-клубі.
Ініціаторами зустрічі стали регіональні представники Інституту масової інформації, Громадянської мережі ОПОРА та Комітету виборці України.
"Медіа завжди були і залишаються тим інформаційним ресурсом, який має чи не найбільший вплив на свідомість громадян і їх вибір у день голосування. Чудово це розуміючи, кандидати в депутати і політичні партії намагаються максимально використати цей ресурс на свою користь. З іншого боку, медіа зацікавлені в розміщенні якомога більшої кількості політичної реклами, оскільки це суттєве джерело поповнення їх бюджету. Така взаємодопомога нерідко супроводжується і рядом маніпуляцій", – зазначила представник ІМІ у Волинській і Рівненській областях Богдана Стельмах.
Найпоширенішими маніпуляціями в друкованих та інтернет-виданнях парламентської виборчої кампанії були:
1) повна відсутність маркування матеріалів про кандидатів і політичні партії
Газета "Віче-інформ"
2) неналежне маркування (позначення матеріалів зірочками (*) без зазначення, що матеріал рекламний)
3) замаскована агітація за кандидата під лайф-сторі (розповіді про сім’ю, бізнес, благодійність, тощо)
4) розміщення фото кандидатів у матеріалах про інших осіб
Єдиним виданням, яке майже не порушувало законодавства (за винятком кількох публікацій), стало інтернет-видання "ВолиньPost": його матеріали, крім маркування "зірочкою", містили позначку "політична реклама", як і передбачено п.3 Ст.9 ЗУ "Про рекламу".
Представляючи результати моніторингу присутності кандидатів і політичних сил у тих чи інших регіональних ЗМІ, керівник обласного відділення Комітету виборців України Юрій Кресак зазначив, що "у медійному плані парламентаська виборча кампанія йому сподобалася значно більше, ніж попередні, оскільки популярні видання стежили за дотриманням рівноваги у подачі інформації про кандидатів, тоді як менш рейтингові надавали перевагу певним кандидатам". Однак Кресак помітив одну суттєву особливість цієї виборчої кампанії, чого не було помітно раніше, – використання маніпулятивної технології "сендвіча" (коли позитивна інформація про кандидата нівелюється розміщенням поряд інформації негативної, хоч не обов’язково політичної).
Щодо присутності кандидатів і партій, то регіональні медіа "поводили" себе по-різному. Наприклад, на Волинському телебаченні найбільше йшлося про Яценюка й урядовий пакет реформ (49,5%), на приватному каналі – ТРК "Аверс" – лідером був Ляшко (29,4%), газети "Вісник і К", "Віче-інформ" і "Сім’я і дім" розповідали про мажоритарників, а у газеті "Волинь-нова" найбільше матеріалів стосується Порошенка як президента і лідера блоку (37,3%). Як були представлені кандидати в депутати і політичні сили в регіональних медіа – на сайті Асоціації "Спільний простір".
На медіа-маніпуляції звертав увагу під час моніторингу виборчого процесу і регіональний представник ГМ ОПОРА Михайло Шелеп. Окрім названих, він звернув увагу на появу бюлетенів із назвами, однойменними з назвами політичних сил, які видавали громадські організації, а також на спецвипуски газет, зокрема – міської комунальної газети "Луцький замок", повністю присвяченого одному кандидату-мажоритарнику.
Несправжня газета "Волинь-нова": використано майже повну назву, аналогічний оригіналу шрифт
Журналісти, присутні на зустрічі, теж долучилися до розмови. Зокрема, вони говорили про маніпуляції з боку політичних партій (коли їх запрошують на зустріч із командиром батальйону, не повідомляючи про присутність кандидата), в результаті чого журналісти починають ігнорувати цікавих осіб, які відвідують Луцьк.
На думку учасників дискусії, зміни в питанні висвітлення виборів у медіа можливі, однак цього повинні захотіти і редактори, і політики. І безперечно, має бути відповідальність за порушення законодавства.