Правозахисники закликали Раду відхилити законопроєкти, що обмежують право на доступ до судових рішень

Фото – dejure.foundation

Низка громадських організацій закликає Верховну Раду відхилити проєкти законів №7033-д, що передбачає обмеження доступу до судового реєстру, та №8359, що дозволяє не проводити запис судових засідань.

Про це йдеться в заяві організацій щодо спроби парламенту необґрунтовано обмежити право на інформацію.

На думку авторів заяви, ці законопроєкти є шкідливими для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо під час війни та після її завершення.

“Ми вважаємо, що запропоновані цими законопроєктами зміни становлять небезпеку непропорційного обмеження доступу суспільства до важливої інформації, праву на справедливий суд, створять колізії з вимогами законодавства та суперечать цінностям демократичного суспільства”, – йдеться в заяві.

Організації нагадали, що Єдиний державний реєстр судових рішень був впроваджений Законом “Про доступ до судових рішень” у 2006 році як важлива частина програми адаптації українського законодавства до європейського для подальшого вступу України до Європейського Союзу.

Законопроєкт №7033д пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і в мирний час, вважають автори заяви.

Зокрема, організації наводять такі нововведення: 

• Передбачається суттєве розширення переліку відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень. Зокрема, йдеться про найменування та розташування об’єктів критичної інфраструктури. Проблема в тому, що перелік таких об’єктів нестабільний і неповний, а відомості щодо більшості об’єктів і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди). “Немає жодного сенсу ховати інформацію “від ворога”, яка й так роками йому відома і доступна. Зате таке приховування значним чином ускладнить моніторинг судових рішень для громадськості”, – йдеться в заяві.
• На час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема, про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордонів, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). “Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та призначене судом покарання державним зрадникам, колаборантам, посібникам окупантів тощо. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві”, – йдеться в заяві.
• Планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і становить корупційні ризики.

Своєю чергою проєкт закону №8359 передбачає “простір для зловживання щодо фіксації судового процесу”. Згідно з ним, під час воєнного чи надзвичайного стану “в разі об’єктивної неможливості” повністю фіксувати судове засідання технічно секретар записує лише істотні моменти розгляду справи в протоколі. 

“Трактувати, що таке об’єктивна неможливість, будь-який суддя може по-своєму. Законодавство повинне мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкрита інформація не повинна бути обмежена в судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства”, – йдеться в заяві.

Громадські організації зауважують, що обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. “Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази в справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів”, – йдеться в заяві.

Заяву підписали: Центр прав людини ZMINA; Харківський антикорупційний центр; Фундація DEJURE; Інститут миру і порозуміння; Харківський інститут соціальних досліджень; Освітній дім прав людини – Чернігів; ГО “Поступовий гурт франківців”; Інститут масової інформації; Медійна ініціатива за права людини; Центр протидії корупції; Асоціація УМДПЛ; Ukrainian Legal Advisory Group; Рух ЧЕСНО; Всеукраїнське об'єднання “Автомайдан”; Інститут законодавчих ідей; Центр громадянських свобод; ХОФ Громадська Альтернатива; ГО “Невидима”; Інкубатор демократичних ініціатив; ГО Експертна група “Сова”; Регіональний центр прав людини; ГО “Платформа прав людини”; Антикорупційний штаб; БФ “Гендер Зед”; Transparency International Ukraine; Лабораторія законодавчих ініціатив; Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”; БО “БФ “Восток-СОС”; ГО “Блакитний птах”; ГО “Центр моніторингу влади”; Bihus.Info; ГО “Донбас СОС”; ГО “Київські котики”; ГО “СВІЖА КРОВ”; ГО “Цегла”; ГО “КримСОС”; Anti-corruption Research and Educational Center, Інституту законодавчих ідей, Кримська правозахисна група.

Законопроєкти №8359 та 7033-д були зареєстровані групами депутатів 13 січня 2023 року.