Повномасштабне вторгнення РФ змусило медіа переглянути власну місію – дослідження

Через рік після повномасштабного вторгнення Росії українські незалежні редакції здебільшого змогли адаптуватися до воєнних умов.

Про це свідчать дані дослідження Media Development Foundation про стан українських регіональних медіа 2023 року.

Попри всі виклики опитані редакції розширили команди: найняли 109 працівників. Хоча й зазначають, що все ще відчувають дефіцит кадрів. Найбільше в редакціях не вистачає есемемників і новинарів. 

Лише 9% опитаних редакцій залишили російськомовні версії сайтів. 2021 року цей показник становив 25%. Окрім цього, переважна більшість опитаних медіа (81,9%) веде свої канали комунікації винятково українською мовою.

Дослідники опитали 44 редакції, 39 із яких регіональні і 5 національні. 

Основні виклики перед медійниками

Війна збільшила кількість викликів: мобілізація працівників, повторний наступ росіян, небезпека відряджень, блекаути, проблеми з дистрибуцією контенту, втрата фінансової стабільності й емоційне вигорання.

Проте попри воєнні виклики більшість редакцій (60,5%) не має документа, який регламентує дії організації під час кризових ситуацій.

Найбільшими проблемами роботи під час війни респонденти назвали психологічний стан команди й дефіцит кадрів – про ці категорії сказали 16,3% опитаних. А також серед гострих проблем – дефіцит коштів (15,8%).

Команди редакцій розширилися, але все ще відчувають дефіцит кадрів

Щодо фахівців, яких наразі бракує опитаним редакціям, то на першому місці – есемемники. Редакції також шукають журналістів, новинарів, кореспондентів і авторів. Водночас більшість медіа розширила штат під час війни: 63,6% редакцій мають більше працівників, ніж до повномасштабного вторгнення. За цей час опитані медіа працевлаштували 109 фахівців, що становить 19,9% нинішнього людського ресурсу.

Кожна п’ята людина, яка зараз працює в медіаорганізаціях, працевлаштувалась уже під час великої війни. Але це не стосується фрилансерів.

У 43,2% медіа принаймні один із працівників служить у ЗСУ. Та майже всі з них (~ 95%) зберігають за ними робоче місце. Також редакції, що мають у своєму складі військовослужбовців, допомагають їм фінансово.

Психологічний стан команд

Тих, хто оцінює свій стан як "нормально", приблизно порівну з тими, хто оцінює свій стан як "погано". Водночас у торішньому дослідженні 61% працівників медіа відчував психологічну втому.

"Загалом непогано, командно ми сильні та натхненні. Але час від часу кожен потребує додаткової підтримки через особисті переживання та страхи з приводу вторгнення, що триває вже майже рік", – прокоментувала редакція зі сходу.

Від реклами до фандрейзингу: зміни в бюджеті медіа через війну

Більшість опитаних медій до повномасштабного вторгнення не займалася систематичним фандрейзингом. Проте через падіння ринку реклами редакції мусили перемкнутися на грантове фінансування. Зараз гранти фактично стали основною часткою бюджетів редакцій та основним каналом монетизації медіа. 54,8% опитаних редакцій зазначили, що в них збільшилися грантові надходження.

Паралельно медії розвивають читацьку підтримку. Наразі читачі матеріально підтримують 44,2% опитаних. Ще 9,3% медіа вказали, що підтримку читачів вони спрямовують на волонтерські збори для військових і на підтримку жителів прифронтових територій.

Жага до відео й розслідувань: тенденції у створенні контенту

Основним видом контенту залишаються новини, їх виробляють більше: про це сказали 81,5% респондентів проти 76,8% з попереднього року. Редакції все ще дуже хочуть робити відео – такі наміри мають понад половину (52,3%) опитаних, – а також створювати складні матеріали на кшталт розслідувань. Зараз розслідування публікують 51,1% опитаних редакцій. Утім, майже половина опитаних медійників зазначили, що під час створення таких матеріалів зазнавали тиску, переважно від місцевої влади (43,2%).

Через війну збільшилася кількість чутливого контенту в медіа. Тож медійники пройшли відповідне навчання на курсах та онлайн-тренінгах. Про це повідомили 40,9% опитаних редакцій.

Також через війну редакції почали писати для ширшого кола читачів. Тікаючи від війни, люди переміщуються в межах усієї країни та за кордон, а меншість лишилася на тимчасово окупованих територіях. Це змусило медіа не тільки розширити територіальне коло читачів, а й переглянути власну місію.

Як повідомляв ІМІ, 19,1% опитаних українців псує настрій перегляд телемарафону "Єдині новини". Таким є результати опитування, яке 28 квітня – 3 травня провів Центр Разумкова на замовлення ZN.UA.