Під час ракетного удару РФ по навчальному полігону загинув чоловік голови ГО "Зміст Полтава" Артем Куценко

Під час російського ракетного удару по навчальному полігону на Полтавщині загинув Артем Куценко – чоловік голови громадської організації “Зміст Полтава” Аліси Куценко та син координаторки Ветеранського простору “Плюс Плюс Полтава” при Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка Юліани Линник.

Про це повідомляє видання “Зміст”.

Штаб-сержант Артем Куценко народився 20 червня 1985 року. Він закінчив медичне училище, з перших курсів навчання отримував практичний досвід у травмпунктах 1-ї міської лікарні Полтави, а потім фельдшером реанімаційної бригади клініки “Борис” у Києві й згодом отримав диплом лікаря Української медичної стоматологічної академії.

Після окупації Криму у 2014 році воїн почав співпрацювати з проєктом “Медсанбат” під керівництвом Ольги Руднєвої. Разом з інструкторами НАТО навчав військових у зоні проведення АТО тактичної медицини. 

“Вони їздили в зону АТО і навчали бійців тактичній медицині. Потім, наприкінці 2015 року, він добровільно підписав контракт зі Збройними силами України”, – розповіла Аліса Куценко.

Після цього він відслужив у навчальному центрі “Десна” понад три роки, де закінчив школу сержантів, отримавши Coin як найкращий випускник, слухач і курсант. Згодом, після одруження з Алісою Куценко, у 2016–2017 роках, виконував бойові завдання в районі Авдіївки, шахти “Бутовка”.

“Він був справжнім Воїном і під час цього навчання “вигриз зубами” Coin як найвитриваліший, найвпертіший і найдосвідченіший курсант. Це був надважкий шлях”, – розповіла мама воїна Юліана Линник. 

Після повернення з АТО продовжив службу як інструктор тактичної медицини. У 2018 році разом з дружиною повернувся до Полтави, де служив у цикловій комісії інструктором з тактичної медицини. Крім такмеду, він також вивчав і викладав курсантам тактику та вогневу підготовку.

Прощатимуться з Артемом Куценком 6 червня, о 9:50, біля Свято-Успенського собору. Віддати шану полеглому воїнові зможуть усі небайдужі. Прохання від родини – приносити тільки живі квіти.