У лютому в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання виконувати законну професійну журналістську діяльність –  14. Зафіксовано також 6 випадків цензури та по 5 випадків політичного тиску і судових позовів проти ЗМІ та журналістів. Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ «Барометр свободи слова».

Серед перешкоджання журналістській діяльності показовими стали випадки від 22 лютого, в день, коли президент України Віктор Янукович проводив телеміст “Діалог з країною”. У трьох містах журналісти спробували потрапити у місця, звідки відбувалися прямі включення і ставилися запитання главі державі, але їхні спроби закінчувалися невдачею. Міліціонери давали журналістам безглузді пояснення, чому ЗМІ не можна перебувати у тому чи іншому місці.

Зокрема, у селі Пникут Львівської області міліція відмовилась пропустити журналістку газети “Експрес” Ольгу Піліщук на територію будинку сімейного типу, звідки відбувалося включення. Двоє невідомих чоловіків взяли її під руки і, незважаючи на протести, вивели з території. А працівник міліції пояснив Піліщук, що це приватна власність і журналістку не пустять, “бо тут дорога апаратура і можливо, ви хочете зірвати телеміст”.

В Одесі у дитячий садок №195 міліціонери не пустили журналіста інтернет-видання “Взгляд из Одессы” Богдана Осинського. На запитання, чому не пускають, заступник начальника ГУ МВС України в Одеській області Дмитро Фучеджі відповів: «На території дитсадка – карантин, потрібно йти в поліклініку, брати довідку, і тоді вас пустять». Також не змогли потрапити до дитсадку журналісти інших кількох одеських видань. Журналістів зустріла жінка, що назвалася медсестрою цього дитсадка, і заявила, що всі присутні на території прийшли з медичними книжками.

У Каховці журналістів газети «Каховські новини» не допустили на знімальний майданчик, який був організований на овочевій бази "Грін Тім". Прес-служба Херсонської обласної ради на запитання журналістів, чому не допускають всередину для висвітлення заходу, пояснила, що захід не для журналістів, а для людей.

Також показовим випадком ставлення президента до журналістської спільноти стала його участь 27 лютого у розширеному засіданні уряду. У залу не пустили навіть операторів та фотографів, які зазвичай завжди були присутні під час урядових засідань. Також журналістів не пустили навіть у приміщення перед залом засідань, де раніше анонсували спілкування з керівниками міністерств та обладміністрацій. Прес-служба уряду пояснила це тим, що в залі не вистачає місць, адже на засіданні уряду за участі президента Віктора Януковича забажали бути присутніми депутати від опозиції. Хоча раніше було проанонсовано, що телеоператори та фотографи зможуть бути присутніми безпосередньо у залі, де відбуватиметься розширене засідання уряду.

Серед випадків цензури резонансу набув випадок, коли прес-служба віце-прем’єра Сергія Арбузова надсилала електронною поштою листа з рекомендаціями ЗМІ щодо висвітлення газового конфлікту. Так прес-служба пропонувала максимально цитувати заяву прем’єр-міністра Миколи Азарова про перегляд газового контракту з Росією, і перекладати всю відповідальність на прем’єра – "нехай воює". Також пропонувалося цитувати заяву міністра закордонних справ Леоніда Кожари про європерспективи, і підписання асоціації України та ЄС. Лист був підписаний Наталією Спасіченко з прес-служби першого віце-прем’єр-міністра України та було розіслано прес-службам підпорядкованих відомств для подальшої роботи зі ЗМІ. Такі ж листи отримали деякі редактори з т.зв."медіахолдингу сім’ї".

Також випадок цензури зафіксований 13 лютого, коли ЗМІ почали видаляти новину про те, як державна компанія “Укртрансгаз” віддала 2,5 мільярда гривень з держбюджету невідомим фірмам, зареєстрованим на охоронців і пенсіонера. Ця новина була видалена з сайтів Tsn.ua та Gazeta.ua.

Ще один випадок цензури стався на прес-конференції президента Віктора Януковича і лідерів ЄС у Брюсселі 25 лютого. Українські журналісти звинуватили прес-секретаря президента Дарку Чепак у тому, що вона не дала можливості журналістці “Кореспонденту” Ірині Соломко поставити Януковичу запитання. Хоча перед прес-конференцією Чепак в присутності журналістів пообіцяла надати слово Соломко, яка прибула до Брюсселю незалежно від президентського пулу. Однак на самій прес-конференції розпорядник передав мікрофон журналістці з пулу Януковича Дарці Оліфер (канал ICTV). При цьому саме Чепак вказала розпоряднику, кому з українських журналістів передавати мікрофон.

У лютому у медіа-середовищі розгорнувся справжній скандал навколо агентства УНІАН, яке втягнули у політичні ігри та використали за допомогою маніпулятивних технологій. Зокрема, на сайті агентства 11 лютого з’явилися сфальсифіковані заяви опозиційних народних депутатів Олександри Кужель і Сергія Власенка. Йшлося про інформацію, поширену від імені Власенка про спроби отруєння та стеження за ним, а також заяву Кужель «Мене можуть посадити на 10 років».

Після цього колектив УНІАН оприлюднив звернення до основного акціонера Ігоря Коломойського, голови Національної спілки журналістів України Олега Наливайка та керівника групи «1+1» Олександра Ткаченка щодо появи на сайт сфальсифікованих заяв. Співробітники агентства просили власників відкликати призначений на початку 2012 року менеджмент, “який перебуває на посадах вже впродовж року і чия діяльність засвідчила їх невміння керувати інформаційним агентством”.

У лютому, як і у січні, зберігається тенденція подачі судових позовів представників влади до журналістів та ЗМІ на великі суми. Найактивнішим позивачем до ЗМІ у лютому став народний депутат від Партії регіонів Віталій Журавський, який подав у суд заяви проти семи ЗМІ на загальну суму 700 тисяч гривень. Зокрема, 5 лютого він подав позов в Богунський районний суд Житомира проти телеканалу «Студія «1+1» та трьох інтернет-сайтів з вимогою спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди на загальну суму 300 тис гривень. Відповідачами є ТОВ ТРК «Студія «1+1», ТОВ «Перший Житомирський інформаційний портал», головний редактор житомирського сайту 0412.in.ua, головний редактор сайту «АРГУМЕНТ».

Предметами позову є телевізійна програма «Гроші» (ефір 26.09.2012 р. на «1+1») та матеріали «Борець з наклепом Журавський знає, чого боїться: корупція, модельки, алкоголізм» (сайт «Аргумент») і «Нардепа із Житомирщини називають бабієм і пристосуванцем» на сайтах «Перший Житомирський інформаційний портал» та 0412.in.ua.

А 13 лютого  Журавський подав позов до Шевченківського районного суду м.Києва проти трьох інтернет-сайтів з вимогою визнати недостовірною інформацію про нього, опубліковану на сайтах, та відшкодувати моральну шкоду на загальну суму 400 тисяч гривень. У своєму позові Журавський просить «визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, розповсюджену 6 лютого 2013 року в статті під назвою «Журавського назвали найбільшим порушником виборчого законодавства на Житомирщині» на сайтах Інформаційного Агентства «RegіoNews», ТОВ «Перший Житомирський інформаційний портал» та 0412.in.ua».

Також великої суми у розмірі 10 тисяч доларів від кримської журналістки агентства "Новий регіон" Яніни Васьковської, обмеження її пересування та арешту нерухомого майна вимагає міністр оборони України Павло Лебедєв. Причиною звернення до суду стала публікація матеріалу журналістки про купівлю "Фондом соціально-економічного розвитку Севастополя", який нібито належить Лебедєву, рентгенівського апарату для севастопольської лікарні №9. Інформація була опублікована з посиланням на прес-службу Фонду. Пізніше "Новий регіон" на своєму інтернет-сайті опублікував матеріал, в якому звинуватив Лебедєва у привласненні собі заслуги в придбанні обладнання для лікарні, яке, на думку "Нового регіону", було закуплено на кошти державного бюджету в результаті тендеру в 2012 році. 

Повністю "Барометр свободи слова" можна почитати тут.