Опозиційні фракції Сейму Литви 6 січня звернулися до Конституційного суду (КС) щодо закону про Литовське національне радіо і телебачення (LRT), який передбачає заморожування виділеного фінансування на період 2026–2028 років. Про це повідомляє LRT.
Членкиня партії “Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи” (TS-LKD) Ґедре Бальчитите повідомила BNS, що загалом зібрано 33 підписи членів Сейму, а звернення вже зареєстровано та подано до Конституційного суду.
У зверненні наголошується, що з місії національного суспільного мовника випливає вимога забезпечення його незалежності, а ця вимога безпосередньо пов’язана з державним фінансуванням, яке є єдиним джерелом фінансування LRT, встановленим законом.
“Конституція зобов’язує державу забезпечити таке фінансування LRT, яке гарантувало б незалежність національного суспільного мовника. Згідно з Конституцією, необхідно забезпечити належне фінансування національного суспільного мовника для ефективного виконання конституційної місії LRT. Законодавчо закріпивши існування єдиного джерела фінансування LRT та заборонивши законом отримання доходів від реклами чи інших джерел”, – йдеться в поширеній заяві одного з авторів звернення, заступника старости фракції TS-LKD Міндаугаса Лінге.
За словами депутатів Сейму, які підписали звернення, ці зміни у фінансуванні LRT не пов’язані з жодними об’єктивними причинами, такими як економічна чи фінансова криза в країні, яка конституційно могла б виправдати скорочення фінансування LRT. На їхню думку, у цьому конкретному випадку не було наведено жодного конституційного обґрунтування, чому фінансування LRT законом “заморожується” саме на три роки.
Також у зверненні підкреслюються постійні нападки члена Сейму Реміґіюса Жемайтайтіса на LRT, керівника та журналістів LRT, дивовижна поспішність, що супроводжує дії та ініціативи політичного тиску на LRT, небажання всебічно й конструктивно обговорити необхідність запропонованого правового регулювання, а також уникання отримання експертних висновків щодо запропонованих поправок.
Раніше BNS повідомляло, що, згідно з поправкою, ухваленою Сеймом наприкінці листопада, у 2026–2028 роках асигнування з державного бюджету, виділені LRT, дорівнюватимуть асигнуванням, виділеним LRT з державного бюджету 2025 року.
Це означає, що бюджет національного мовника у 2026, 2027 і 2028 роках становитиме по 79,6 млн євро.
Згідно з раніше чинною методикою фінансування мовника, бюджет установи у 2026 році мав зрости приблизно на 11% – майже до 88,2 млн євро.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, 25 листопада 2025 року в Литві журналісти заявили про спробу захоплення суспільного мовника країни – Литовського радіо і телебачення (LRT). Це сталося після того, як члени фракцій “Зорі Німану” та Союзу селян, зелених і Християнських сімей країни зареєстрували пропозицію щодо спрощення процедури звільнення гендиректора мовника через вотум недовіри.
У грудні 2025 року медіаспільнота Литви оголосила тижневу акцію протесту. Це відбувалося на тлі розгляду Сеймом правок до закону, які мають спростити процедуру звільнення керівника Литовського національного радіо і телебачення.
17 грудня 2025 року Сейм Литви під час обговорення змін до закону про Литовське радіо і телебачення підтримав іронічну поправку, у центрі якої опинився кіт депутатки Агне Ширинскене на ім’я Нуодягулис. Поправка стосувалася процедури звільнення генерального директора суспільного мовника.
18 грудня 2025 року президент Литви Гітанас Науседа заявив, що конфлікт навколо Литовського радіо і телебачення почався в момент, коли рада мовника почала виконувати свої законні функції контролю, нагляду та стратегічного планування, а не залишатися формальним органом при адміністрації.
Також у грудні керівні партії Литви вирішили відкласти розгляд запропонованих поправок до закону, що регулює діяльність LRT.