ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

НМР засуджує репресії проти свободи слова та медіа в Білорусі

15.03.2021, 16:29
Фото – Радіо Свобода
Фото – Радіо Свобода

Незалежна медійна рада засуджує жорсткі репресії проти свободи слова та свободи медіа в Білорусі. Про це йдеться в заяві НМР, оприлюденій на її сайті.

НМР закликає Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України та Міністерство закордонних справ України:

  • публічно засудити репресії білоруської влади проти журналістів;
  • вимагати від органів влади Білорусі негайно припинити переслідування журналістів та інші порушення прав людини;
  • терміново розглянути питання про введення та/або посилення Україною санкцій проти високопосадовців Білорусі, причетних до порушень прав людини;
  • закликати уряди країн-партнерів до введення суворіших санкцій проти високопосадовців Білорусі, причетних до порушень прав людини.

Подаємо повністю текст заяви:

Незалежна медійна рада рішуче засуджує жорсткі репресії проти свободи слова та свободи медіа в Білорусі. Після оспорюваних президентських виборів у країні тривають протести, а разом з ними – напади, масові арешти, затримання і навіть зникнення журналістів та працівників медіа лише через їхню професійну діяльність. Така поведінка підриває основи демократичного ладу, коли медіа можуть вільно надавати чесну та збалансовану інформацію громадянам про суспільні події і в такий спосіб забезпечувати прозорість і підзвітність влади.

Порушення свободи медіа в Білорусі

Починаючи з 9 серпня 2020 року Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) зафіксувала понад 500 порушень свободи медіа, вчинених представниками влади, а саме:

  • більш як 480 затримань журналістів;
  • 97 журналістів відбули адміністративні арешти;
  • 62 журналісти зазнали фізичного насильства з боку правоохоронних органів;
  • щодо 15 журналістів відкрито кримінальні провадження;
  • дев’ять з них перебуває під вартою саме зараз.

Серед ув’язнених журналістка tut.by Катерина Борисевич, журналіст Андрій Александров, журналістки телеканалу "Белсат" Катерина Андрєєва (Бахвалова) та Дарія Чульцова, працівники білоруського Пресклубу: засновниця Юлія Слуцька, програмна директорка Алла Шарко, директор Сергій Ольшевський, оператор Петро Слуцький, а також колишня журналістка Белтелерадіокомпанії Ксенія Луцкіна.

Усе це свідчить про широкомасштабні репресії білоруської влади проти журналістів за реалізацію ними свого права на свободу вираження поглядів. Особливу стурбованість викликає те, що репресії тривають, незважаючи на осуд міжнародної спільноти та введення санкцій Радою ЄС проти високопосадовців Білорусі, відповідальних за репресії та залякування журналістів.

Неправомірне судове рішення в справі "Нуль проміле"

2 березня 2021 року Московський районний суд Мінська засудив журналістку tut.by Катерину Борисевич до шести місяців позбавлення волі за підбурювання до розголошення лікарської таємниці (ч. 3 ст. 178 та ч. 5 ст. 16 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).

Журналістка висвітлювала обставини жорстокого катування та смерті мирного протестувальника Романа Бондаренка, а у своїй статті 13 листопада 2020 року зазначила, що в його крові не було алкоголю. Така інформація заперечувала офіційну позицію влади про те, що Роман Бондаренко перебував у стані алкогольного сп’яніння та спровокував бійку, і, по суті, викривала спробу влади приховати порушення прав людини. Вже 19 листопада 2020 року Катерина Борисевич була затримана, а міжнародна організація Amnesty International назвала її в’язнем сумління.

Незалежна медійна рада вважає судове рішення проти Катерини Борисевич неправомірним і рішуче закликає переглянути цю справу.

Хоча стаття 178 Кримінального кодексу Республіки Білорусь має на меті захистити право на приватне життя, розголошення медичної інформації без згоди пацієнта є виправданим для суспільно необхідної мети, зокрема для захисту прав людини, а також коли право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Крім того, близькі родичі Романа Бондаренка жодним чином не приховували від журналістів інформації про стан загиблого. Отже, у справі відсутній склад злочину, тобто притягнення до кримінальної відповідальності не відповідає вимозі законності. Суд засудив Катерину Борисевич з політичних мотивів, лише за здійснення нею свого права на свободу вираження поглядів.

Переслідування журналістів за "організацію протестів"

12 січня 2021 року Андрій Александров разом з дівчиною Іриною Злобіною був затриманий за організацію і підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок, або активну участь у них (ч. 2 ст. 342 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).

Річ у тім, що, окрім журналістської роботи, Андрій Александров за підтримки фонду солідарності By_Help допомагав мирним протестувальникам: оплачував штрафи затриманих під час протестів та відшкодовував вартість їхнього утримання в ізоляторах. На думку правоохоронних органів, такі дії є фінансуванням протестів.

За цією статтею були затримані й інші працівники медіа, а 18 лютого 2021 року Фрунзенський районний суд Мінська засудив журналісток телеканалу "Белсат" Катерину Андрєєву (Бахвалову) та Дарію Чульцову до двох років позбавлення волі. Журналістки транслювали протест 15 листопада 2020 року, під час якого білоруси вимагали зміни президента і відповідальності влади за катування учасників протесту та вбивство Романа Бондаренка.

На останньому судовому засіданні адвокати подали до суду експертний висновок міжнародної організації Article 19, у якому зазначено, що притягнення журналістів до відповідальності за "організацію порушення громадського порядку" лише тому, що вони виконують свою роботу (збирають і поширюють важливу інформацію про мирні акції протесту), є порушенням міжнародних стандартів і суперечить здоровому глузду. На жаль, суд не взяв до уваги цього експертного висновку і не ухвалив виправдувального вироку в справі.

Незалежна медійна рада вважає судове переслідування журналістів за "організацію порушення громадського порядку" неправомірним, рішуче закликає переглянути справу щодо журналісток телеканалу "Белсат" і закрити кримінальне провадження проти Андрія Александрова.

У репортажах журналісток немає складу злочину "організація і підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь у них". Адже численні новини в медіа свідчать, що акції протесту 15 листопада 2020 року були мирними й не можуть вважатися порушенням громадського порядку.

У суду не було правової основи для притягнення до кримінальної відповідальності, а також законної мети. Адже для обмеження прав з метою захисту громадського порядку потрібно враховувати розмір та характер протестів, перешкоджання перехожим, будь-яким роботам, які влада мала намір провести, або руху транспорту на сусідніх вулицях, чого суд не зробив. Про це Європейський суд з прав людини зазначив у своєму рішенні Шморгунов та інші проти України під час аналізу протестів Євромайдану в Україні у 2013–2014 роках.

Притягнення до кримінальної відповідальності за висвітлення мирних протестів у жодному разі не може бути необхідним для захисту громадського порядку. З цього можна зробити висновок, що білоруський суд прагнув не захистити громадський порядок, а придушити мирні акції протесту та залякати журналістів, які висвітлюють такі акції.

Переслідування  білоруського Пресклубу

22 грудня 2020 року працівники білоруського Пресклубу (Юлія Слуцька, Алла Шарко, Сергій Ольшевський, Петро Слуцький) і колишня журналістка Белтелерадіокомпанії, учасниця Академії Пресклубу Ксенія Луцкіна були затримані за ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі (ч. 2 ст. 243 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).

На думку слідства, Пресклуб отримував великі грошові суми з-за кордону, зокрема на створення громадського телебачення, яке нібито хотіла створити колишня журналістка державного телебачення Ксенія Луцкіна. Водночас затриманим не показали жодного документального підтвердження суми несплачених податків.

Варто зазначити, що Академія Пресклубу дійсно проводила хакатон медіапроєктів. З понад 30 заявок журі обрало сім медіапроєктів, спрямованих на реалізацію свободи слова, зокрема відеопроєкт Ксенії Луцкіної. Однак цей проєкт жодним чином не пов’язаний з телебаченням. Білоруські правозахисники одразу визнали п’ятьох затриманих політв’язнями й наголосили, що влада Білорусі не вперше використовує економічні злочини для репресій проти журналістів.

Незалежна медійна рада вважає, що журналістів Пресклубу затримано з політичних мотивів, лише за здійснення ними свого права на свободу вираження поглядів, і рішуче закликає закрити кримінальне провадження проти них та звільнити з-під варти.

Позиція Незалежної медійної ради

Право на свободу вираження поглядів, захищене статтею 10 Європейської конвенції з прав людини та статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, є основоположним елементом кожного демократичного суспільства. Відповідно до загального коментаря 34 до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, медіа забезпечують право громадськості бути поінформованою та обізнаною про події, що становлять суспільний інтерес. Особливо громадськість має право знати про мирні акції протесту в країні, зокрема інформацію про випадки жорстокого поводження і катування мирних протестувальників та інші порушення прав людини з боку влади, що відбуваються під час таких протестів.

Будь-які обмеження права на свободу вираження поглядів повинні бути передбачені законом, мати легітимну мету та бути необхідними в демократичному суспільстві. Тоді як кримінальні переслідування журналістів у Білорусі не мають жодної обґрунтованої правової підстави, спрямовані на придушення протестів та вимог демократичної зміни влади, є надмірними й такими, що очевидно суперечать міжнародним стандартам щодо захисту прав людини.

Ситуація зі свободою вираження поглядів у Білорусі є неприпустимою і вимагає швидких і рішучих дій для захисту та забезпечення прав людини і громадянина. Адже з огляду на  життєво важливу функцію медіа щодо поширення інформації про суспільні події постійне переслідування журналістів лише за реалізацію ними свого права на свободу вираження поглядів справляє охолоджувальний ефект і посилює тиск на суспільство загалом.

Незалежна медійна рада засуджує неправомірне втручання у свободу вираження поглядів у Білорусі, зокрема незаконні переслідування та покарання журналістів, і закликає органи влади Білорусі:

  • негайно звільнити всіх журналістів, ув’язнених або затриманих з політичних мотивів, за реалізацію ними права на свободу вираження поглядів;
  • утриматися від їхніх подальших переслідувань і подібних звинувачень;
  • припинити всі форми переслідування журналістів та працівників медіа за реалізацію ними свого права на свободу вираження поглядів;
  • провести незалежне, оперативне, ретельне та ефективне розслідування випадків насильства щодо журналістів з боку правоохоронних органів та притягнути винних до відповідальності;
  • поважати право громадян на свободу вираження поглядів та мирні зібрання.

Звертається до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства закордонних справ України із закликом:

  • публічно засудити репресії білоруської влади проти журналістів;
  • вимагати від органів влади Білорусі негайно припинити переслідування журналістів та інші порушення прав людини;
  • терміново розглянути питання про введення та/або посилення Україною санкцій проти високопосадовців Білорусі, причетних до порушень прав людини;
  • закликати уряди країн-партнерів до введення суворіших санкцій проти високопосадовців Білорусі, причетних до порушень прав людини.
Liked the article?
Help us be even more cool!