Незалежна медійна рада (НМР) вважає, що видання “Дзеркало тижня” та “Українська правда” порушили стандарт достовірності подання інформації та норми, що забороняють мову ворожнечі. Про це йдеться у рішенні Незалежної медійної ради від 28 жовтня.
Незалежна медійна рада за власної ініціативи вирішила взяти до розгляду справу щодо публікації статті Вадима Трояна “Війна на кримінальному фронті” в газеті “Дзеркало тижня” від 8 жовтня 2016 року, а також новин, підготовлених новинними порталами DT.ua та “Українська правда” на базі цієї статті, повідомляє “Детектор медіа”.
У матеріалі йшлося, зокрема, про вплив війни на сході України на рівень злочинності, причому одним із основних криміногенних факторів автор назвав наявність значної кількості внутрішньо переміщених осіб на території певних областей України.
Проаналізувавши публікацію, Незалежна медійна рада дійшла висновку про те, що видання “Дзеркало тижня” та “Українська правда” порушили стандарт достовірності подання інформації та норми, що забороняють мову ворожнечі. При висвітленні чутливих для суспільства тем або в разі, коли матеріали містять ознаки контенту, забороненого до розповсюдження, редакція ЗМІ має етичний обов’язок перевіряти достовірність даних, на яких ґрунтується теза автора, навіть попри відсутність формального обов’язку за законодавством перевіряти авторські матеріали офіційних осіб перед публікацією. Особливої ваги цей обов’язок набуває у випадках, коли на підставі недостовірних даних матеріал спричиняє штучне розмежування між різними категоріями громадян. Останнє спостерігається в матеріалі, що є предметом розгляду: в ньому Вадим Троян, заступник голови Національної поліції України, фактично розмежував внутрішньо переміщених осіб як джерело злочинності та інших громадян України.
“Незалежна медійна рада вважає, що стаття Вадима Трояна “Війна на кримінальному фронті”, факт її публікації у друкованому виданні “Дзеркало тижня”, а також створення маніпулятивних матеріалів на основі цієї статті на новинних порталах “Дзеркало тижня” та “Українська правда” містить порушення стандарту достовірності подання інформації та частини першої статті 28 Закону України “Про інформацію” з боку автора первісного матеріалу та даних видань і порталів”, – йдеться у рішенні ради.
Незалежна медійна рада також звернула увагу на необхідність вживання коректної термінології журналістами, зокрема коли йдеться про внутрішньо переміщених осіб. Окремо було наголошено, що ситуація, коли автор є посадовою особою, сприяє зниженню критичності до його слів, адже читачі презюмують їхню достовірність; втім, у цій справі його слова не можна розцінювати як офіційну позицію держави з цього питання.
Повний текст висновку Незалежної медійної ради читайте тут.
Нагадаємо, Незалежна медійна рада є органом саморегулювання у сфері медіа, до якого входять 15 членів – авторитетних журналістів та громадських активістів, які мають ґрунтовний досвід у медійній сфері. Склад медійної ради сформували наприкінці 2015 року п’ять медійних організацій – Центр демократії та верховенства права (у минулому – Інститут медіа права), Інститут масової інформації, “Інтерньюз-Україна”, “Детектор медіа” та фундація “Суспільність”.
Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада планує надавати рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення регулювання у медійній сфері.
Головою Незалежної медійної ради є голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лигачова, секретарями – медіаюристи Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права) та Роман Головенко (Інститут масової інформації).
Фото – Ого