Латвії слід поступово припинити мовлення радіостанцій російською мовою, заявив в ефірі програми Латвійського радіо Krustpunktā голова Національної ради з електронних медіа (NEPLP) Івар Аболіньш. За його словами, російськомовне радіомовлення можуть припинити протягом восьми років. Про це повідомляє LSM.
Аболіньш підкреслив, що радіо не можна порівнювати з іншими видами медіа, оскільки для його роботи необхідний державний ресурс – частота мовлення.
“Радіо може працювати тільки в тому разі, якщо держава безкоштовно надає найціннішу частину бізнесу – частоту”, – сказав Аболіньш.
Він зазначив, що зараз у Латвії працюють 13 радіостанцій російською мовою, тоді як загалом у країні мовлять близько 40 радіостанцій.
За словами Аболіньша, 14 січня він вніс до Сейму пропозицію, що передбачає поетапне припинення російськомовного радіомовлення протягом восьми років – завдяки тому, що чинні ліцензії не продовжуватимуться і завершать свою дію природним шляхом.
Згідно з пропозицією, ліцензії на радіомовлення російською більше не продовжуватимуться, а остання з них закінчиться 2034 року. На думку Аболіньша, це єдиний розумний і юридично коректний спосіб поступово відмовитися від використання російської мови в радіомовленні.
В ефірі програми також виступив депутат Сейму, член підкомісії з медіаполітики комісії з прав людини та суспільних справ Науріс Пунтуліс (“Національне об’єднання”). Він нагадав, що чинна концепція національної безпеки передбачає відмову суспільних медіа від російської мови з 1 січня 2026 року, проте цю вимогу не виконано. У зв’язку з цим Національне об’єднання внесло до Сейму вимогу про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні (“Нова Єдність”).
Пунтуліс зазначив, що Латвійське радіо 4 вже припинило мовлення, проте російська мова досі використовується в суспільних медіа – на порталі rus.lsm.lv. За його словами, головне завдання держави – не витрачати бюджетні кошти на підтримку контенту російською мовою, тоді як ситуація з приватними медіа, на його думку, є окремим питанням.
“Держава має показувати приклад – у державному управлінні, в освіті. Це питання самоповаги”, – заявив Пунтуліс.
Стратегія, затверджена правлінням LSM, передбачає, що з 2026 року портал LSM.lv працюватиме як єдина новинна платформа латвійською мовою, разом з тим контент також буде доступний англійською, українською та російською мовами.
Водночас Пунтуліс заявив, що державне фінансування мають отримувати лише ті медіа, які мовлять латвійською мовою. Зокрема, на його думку, державі слід було б підтримувати комерційні медіа, які ухвалюють рішення працювати лише латвійською.
З аналогічною позицією виступив і Аболіньш, підкресливши, що “підприємець може створювати контент російською мовою, проте держава не має підтримувати такий зміст”.