Найбільше “джинси” у львівських ЗМІ у березні та квітні було про Королевську та "Фронт змін"
27.04.2012, 03:27
У львівських засобах масової інформації протягом березня-квітня найбільше матеріалів з ознаками замовності було про лідера партії «Україна − Вперед!» Наталію Королевську та партію «Фронт змін». Про це повідомив медіа-експерт Отар Довженко, презентуючи результати моніторингу львівських медіа, 26 квітня у Львівському прес-клубі, передає MediaSapiens.
Протягом березня-квітня Отар Довженко та керівник медіапроектів Львівського прес-клубу Роман Шостак у рамках моніторингового проекту (здійснюється Українським освітнім центром реформ за підтримки «У-Медіа» Internews Network), оцінили матеріали шести львівських газет («Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», ZIK) та інтернет-видань ZIK і Zaxid.net.
Предметом дослідження було дотримання шести базових професійних стандартів (баланс думок, оперативність, повнота, точність, достовірність і відокремлення фактів від коментарів) та наявність порушень, що свідчать про ймовірний замовний характер публікацій.
За словами Довженко, найбільше матеріалів із ознаками замовності у львівських ЗМІ являли собою іміджеві публікації про Королевську. Такі матеріали з’являлися у більшості досліджуваних газет (за винятком «Ратуші» та «Експресу»). Також низка підозрілих текстів стосувались партії «Фронт змін». За словами експертів, траплялися випадки, коли один і той же матеріал про цю політичну силу одночасно публікували різні ЗМІ.
Загалом, зазначили експерти, ситуація з дотриманням професійних стандартів інформаційної журналістики та кількістю матеріалів з ознаками замовності у засобах масової інформації Львова є кращою в порівнянні з іншими регіонами.
Відсоток неналежно маркованих матеріалів у досліджуваних газетах становив у березні 36%, у квітні − 28% від усіх оцінених матеріалів.
Публікацій із ознаками замовності менше, ніж неналежно маркованих – 9,8% (березень) та 8% (квітень). Згідно моніторингу, матеріалів із ознаками замовності в онлайн-виданнях менше, ніж у друкованих – 6,5% у березні та 14% у квітні. Неналежно маркованих матеріалів на сайтах ZIK і Zaxid.net у квітні не було зафіксовано, а у березні таких було 2%.
Що ж до дотримання журналістських стандартів, то найкращою є ситуація із стандартом достовірності (посилання на джерела), точності та оперативності. Найгірше львівські медіа дотримуються стандартів балансу думок і повноти.
Найкращими у дотриманні стандартів були газети ZIK, «Експрес» та «Ратуша». Харківські експерти, які теж аналізували львівські ЗМІ, дещо гірше оцінили дотримання ними журналістських стандартів. Виставлений ними середній бал для друкованих видань – 3,72 (львівські експерти – 4,33), для електронних – 3,29 (львівські експерти − 4).
У рамках моніторингу львівські експерти також оцінювали газети Донецької області: «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама» та інтернет-видання «Новости Донбасса» та «Ура-Информ».
Тут експерти зафіксували понад 30% матеріалів із ознаками замовності у друкованих виданнях та 49% в електронних виданнях. Переважають матеріали з ознаками політичної замовності. Загальний бал дотримання журналістських стандартів у донецьких ЗМІ дещо нижчий, ніж у львівських – 3,29 бала, в електронних значно нижчий – 2,25.
Проект проводиться у шести регіонах України – Вінницькій, Донецькій, Сумській, Харківській, Львівській областях та АР Крим. Як наголосили експерти моніторингу, результати моніторингу є оцінними судженнями та не мають офіційного характеру.
Протягом березня-квітня Отар Довженко та керівник медіапроектів Львівського прес-клубу Роман Шостак у рамках моніторингового проекту (здійснюється Українським освітнім центром реформ за підтримки «У-Медіа» Internews Network), оцінили матеріали шести львівських газет («Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», ZIK) та інтернет-видань ZIK і Zaxid.net.
Предметом дослідження було дотримання шести базових професійних стандартів (баланс думок, оперативність, повнота, точність, достовірність і відокремлення фактів від коментарів) та наявність порушень, що свідчать про ймовірний замовний характер публікацій.
За словами Довженко, найбільше матеріалів із ознаками замовності у львівських ЗМІ являли собою іміджеві публікації про Королевську. Такі матеріали з’являлися у більшості досліджуваних газет (за винятком «Ратуші» та «Експресу»). Також низка підозрілих текстів стосувались партії «Фронт змін». За словами експертів, траплялися випадки, коли один і той же матеріал про цю політичну силу одночасно публікували різні ЗМІ.
Загалом, зазначили експерти, ситуація з дотриманням професійних стандартів інформаційної журналістики та кількістю матеріалів з ознаками замовності у засобах масової інформації Львова є кращою в порівнянні з іншими регіонами.
Відсоток неналежно маркованих матеріалів у досліджуваних газетах становив у березні 36%, у квітні − 28% від усіх оцінених матеріалів.
Публікацій із ознаками замовності менше, ніж неналежно маркованих – 9,8% (березень) та 8% (квітень). Згідно моніторингу, матеріалів із ознаками замовності в онлайн-виданнях менше, ніж у друкованих – 6,5% у березні та 14% у квітні. Неналежно маркованих матеріалів на сайтах ZIK і Zaxid.net у квітні не було зафіксовано, а у березні таких було 2%.
Що ж до дотримання журналістських стандартів, то найкращою є ситуація із стандартом достовірності (посилання на джерела), точності та оперативності. Найгірше львівські медіа дотримуються стандартів балансу думок і повноти.
Найкращими у дотриманні стандартів були газети ZIK, «Експрес» та «Ратуша». Харківські експерти, які теж аналізували львівські ЗМІ, дещо гірше оцінили дотримання ними журналістських стандартів. Виставлений ними середній бал для друкованих видань – 3,72 (львівські експерти – 4,33), для електронних – 3,29 (львівські експерти − 4).
У рамках моніторингу львівські експерти також оцінювали газети Донецької області: «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама» та інтернет-видання «Новости Донбасса» та «Ура-Информ».
Тут експерти зафіксували понад 30% матеріалів із ознаками замовності у друкованих виданнях та 49% в електронних виданнях. Переважають матеріали з ознаками політичної замовності. Загальний бал дотримання журналістських стандартів у донецьких ЗМІ дещо нижчий, ніж у львівських – 3,29 бала, в електронних значно нижчий – 2,25.
Проект проводиться у шести регіонах України – Вінницькій, Донецькій, Сумській, Харківській, Львівській областях та АР Крим. Як наголосили експерти моніторингу, результати моніторингу є оцінними судженнями та не мають офіційного характеру.
Liked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!