На окупованих територіях підлітки організували підпільний книжковий клуб

Підлітки на окупованих Росією територіях України організували підпільний книжковий клуб, де обговорюють українську літературу, повідомляє The Guardian.

“Це, мабуть, один з найнебезпечніших книжкових клубів у світі. Перед тим як почати розмову про поезію й прозу, 17-річна Марійка (ім’я змінено) та її друзі мають упевнитись, що всі вікна зачинені, і перевірити, що біля дверей їхньої квартири нікого немає”, – пише видання.

Редакція зазначає, що інформатори часто доносять російській таємній поліції про всіх, хто вивчає українську мову на окупованих територіях. Українські підручники визнано “екстремістськими”, і володіння ними загрожує пʼятьма роками увʼязнення; батьки, які дозволяють своїм дітям навчатись онлайн за українською програмою, можуть втратити батьківські права, а підлітків, які говорять українською в школі, силовики часто відводять у ліс на “допити”.

Через це книжковий клуб одночасно відвідують максимум троє осіб: якщо учасників буде більше, зросте ризик викриття. Другою проблемою, окрім небезпеки, є доступ до книжок.

“У місті, де живе Марійка, окупанти вилучили й знищили українські книжки з кількох бібліотек – майже 200 тисяч творів з політики, історії та літератури було втрачено в одному лише місті”, – пише The Guardian.

Марійка та її друзі мусять використовувати онлайн-версії книжок, обережно очищуючи свою історію пошуку після кожного заходу на сайт. Влада любить вилучати в місцевих телефони й комп’ютери, щоб перевірити їх на наявність “екстремістського” контенту.

Британська газета порівнює зустрічі підлітків із книжковим клубом, який заснувала Леся Українка в Києві за часів царизму, коли публікація творів, виступи й викладання українською мовою були заборонені.

“Історія Марійчиного книжкового клубу показує, чому Дональд Трамп зі своєю стратегією перемовин ризикує не помітити основної суті російського вторгнення”, – застерігають журналісти, наголошуючи, що метою Росії вже протягом кількох століть є знищення права України на незалежне політичне й культурне існування.

Зокрема, видання звертає увагу на масову депортацію українських дітей до Росії й антиукраїнську пропаганду в школах на окупованих територіях.

“У школі нам не дають знання, – каже Марійка, – а вчать ненавидіти інших українців. Вони зняли всі українські символи й повісили скрізь портрети Путіна. Уроки історії всі про те, яка Росія “велика” і як вона завжди зазнавала нападів від інших”.

Російська навчальна програма в школах відводить Україні місце меншого “братського народу” в межах ширшої всеросійської ідентичності, що спирається на велич російської мови, наукових і культурних досягнень і на “святий обов’язок” Росії захищатися від ворогів.

“Членів Марійчиного книжкового клубу мотивує, зокрема, бажання, щоб люди поза окупованими територіями усвідомлювали, що люди борються за своє право існувати як українці. Не всі книжки, які читаються в клубі, відверто політичні. Іноді підлітки із задоволенням читають твори про звичайне життя молодих жінок в Україні: побачення й шопінг. Ці історії набувають більшого значення на окупованих територіях, стаючи способом зберігати звʼязок з буденним життям решти країни. Романи завжди допомагали людям відчувати себе частиною спільноти, нації”, – наголошують журналісти.

Як повідомляв ІМІ, російські військові спалювали вилучену з українських бібліотек літературу для того, щоб зігрітися на фронті. Крім того, окупанти стверджують, що закупили понад 181 тисячу російських підручників для школярів тимчасово окупованої частини Запорізької області й повністю закрили потребу в підручниках.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян