На Хмельниччині відсвяткувала 93-річчя друкована газета "Вперед"

Друкована газета “Вперед”, яка виходить у Ярмолинецькій територіальній громаді (Хмельницька область) з листопада 1931 року, відсвяткувала своє 93-річчя. Видання намагається балансувати та осучаснюватись. Окрім друкованої версії газети, працює ще й сайт, а також є сторінки в соціальних мережах. 

Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Альоні Березі розповіли головна редакторка “Вперед” Алла Гуменюк та представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в регіоні Олена Гавінська.

29 лютого 2024 року газета “Вперед” пройшла реєстрацію в Нацраді та внесена до Реєстру суб'єктів у сфері медіа. Над створенням газети працює головна редакторка Алла Гуменюк та відповідальна секретарка Анастасія Граб, розповіла представниця медіарегулятора.

Видання читають жителі трьох територіальних громад Хмельниччини: Ярмолинецької, Солобковецької і Розсошанської.

Головна редакторка газети “Вперед” Алла Гуменюк (справа), фото – з фейсбук-сторінки А.Гуменюк

Заснована газета 18 листопада 1931 року та спочатку виходила під назвою “Колгоспник прикордоння”. З червня 1941 до травня 1961 року видання виходило з назвою “Шляхом Леніна”. І лише з червня 1961 року газета видається з теперішньою назвою “Вперед”.

Найстаріше видання газети, що збереглося. Фото з музею історії газети. Джерело:  Олена Гавінська

Як розповіла представниці ІМІ головна редакторка “Вперед” Алла Гуменюк, 93 роки – це не кругла дата і вони не святкували. Однак видання щороку відзначає народження газети як подію через те, що такі гіперлокальні медіа дуже важко виживають у сучасних умовах: коли немає ринку реклами для таких видань та коли є дуже велика проблема з доставленням друкованої версії газети.

“Ми намагаємося зберегти газету як найдовше друковане видання, адже є цільова аудиторія. Люди в сільській місцевості звикли до газет, вони хочуть їх читати. Однак є велика проблема з доставленням газет Укрпоштою у зв’язку з ліквідацією поштових відділень у населених пунктах сільської місцевості. Там зараз запустили пересувні відділення, а вони неякісно проводять доставлення газети до передплатників. Є багато скарг. І у зв’язку з цим уже другий рік помітно знизилася передплата газети”, – розповіла Алла Гуменюк.

Через це, на думку головної редакторки, є великі ризики – друковані газети під загрозою зникнення.

Видання намагається балансувати та осучаснюватись. У них, окрім друкованої версії газети, працює ще й сайт, де розміщуються їхні матеріали, та сторінки в соціальних мережах. Поширення контенту в такий спосіб редакція газети розпочала півтора року тому. 

Газета робить перші кроки для залучення грантового фінансування, співпрацює з Волинським та Тернопільським пресклубами. Саме за підтримки останнього у видання з’явився сайт. Водночас у локальних редакціях, окрім нестачі коштів для фінансування, є також проблема з кадрами. Наразі в редакціях на локальному рівні працюють максимум дві-три особи. Це також є наслідком нестачі фінансового ресурсу.

За словами головної редакторки, для розв'язання проблеми з фінансуванням локальних та гіперлокальних медіа можна було б застосувати закордонний досвід, який передбачає підтримку таких видань на національному чи на обласному рівнях. Однак така робота після роздержавлення комунальних газет не ведеться, видання наразі самі дбають про своє виживання.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада 2024 року редактори п'яти районних газет Житомирської області зустрілися з керівництвом обласної дирекції Укрпошти у зв'язку з тим, що газети доставляються до читачів з тижневим затримуванням або не доставляються взагалі.