На Харківщині суддя заборонила журналісту бути у суді через наявність у нього "??нелегітимного" ??диктофона

16 вересня в Червонозаводському районному суді Харківської області суддя Людмила Нікуліна заборонила кореспонденту видання Харківської правозахисної групи «Права людини» Юрію Чумаку перебувати на відкритому судовому засіданні без подання заяви на  право користування диктофоном у судовій залі. Про це на сайті Харківської правозахисної групи написав Юрій Чумак.

Як пише Чумак, у суді слухалася цивільна справа за позовом 3-х мешканців Шевченківського району до правоохоронних органів, які порушили право на свободу пересування означених громадян, необґрунтовано протримавши під кримінальним обвинуваченням та підпискою про невиїзд понад 6 років. Саме з огляду на резонансність справи та з метою підготовки відповідного матеріалу він і завітав до суду.

За словами Чумака, усі його намагання пояснити, що право користування диктофоном закріплене законодавством і не потребує додаткових узгоджень, не знайшли розуміння у представниці судової гілки влади.

“Я Вам разрєшу, что Вам дєлать: прісутствовать, дєлать відєозапісь, аудіозапісь дєлать. Ви будєтє щас дєлать аудіозапісь без дозволу суда! Я нє протів, чтоб Ви прісутствовалі, но Ви ж запішитє всьо! А для етого у мєня должна бить…Я Вам єщо раз сказала: дайте заявлєніє! Процес открит, но Ви будєтє пісать на аудіозапісь – дайте заявлєніє об етом”, - з такою «аргументацією» суддя Людмила НІкуліна зажадала від журналіста полишити зал.

Медіа-юрист, член Асоціації українських моніторів дотримання прав людини Арсен Османов, коментуючи цей випадок, зазначив, що на відкритому судовому засіданні, можуть використовуватися портативні аудіотехнічні засоби.

“Частина 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що має промовисту назву «Гласність і відкритість судового процесу», чітко формулює, що розгляд справ у судах відбувається відкрито (крім випадків, установлених процесуальним законом).

Фактично, чинне в Україні законодавство передбачає лише один випадок, коли допускається обмеження гласності судового процесу – йдеться про ситуацію, коли суд своєю ухвалою затверджує рішення про закритий судовий розгляд.

У згаданій вище статті Закону наголошено: «Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби».

Спеціалізованим процесуальним законом, що регулює роботу судів під час розгляду цивільних справ, є Цивільно-процесуальний кодекс України, стаття 6 якого має схожу назву – «Гласність та відкритість судового розгляду».

У ній зазначено, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. А її частина 8 визначає: «Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої».

Ні про які «заяви» у даному контексті навіть не згадується, оскільки це право є гарантованим для всіх – і не тільки для журналістів.

Суд може визначатися лише у питанні транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, проведення в залі судового засідання фото-, відео- і кінозйомки, а також «звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури», що допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки портативний диктофон відноситься саме до портативних аудіо-технічних пристроїв, його використання в судовому засіданні є вільним і законодавством не обмежується.

Навпаки, згідно зі статтею 27 Закону України «Про інформацію», порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України”, - прокоментував медіа-юрист.