Мовний конфлікт: акторка Кадочникова відмовилася говорити українською, мовний омбудсмен відреагував

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав щонайменше десяток звернень із приводу відмови акторки Лариси Кадочникової говорити українською на церемонії вручення премії Параджанова. Водночас організатори премії – Національна спілка кінематографістів – наголошують, що “мисткиня, яка стільки зробила для нашого кіно, має право на повагу і прощення за певні атавізми, мовну архаїку”.

Про це Тарас Кремінь повідомив Радіо Свобода, а Національна спілка кінематографістів оприлюднила свою позицію на Facebook-сторінці.

Як зазначає медіа, Лариса Кадочникова, найбільше відома за роллю Марічки в кіношедеврі “Тіні забутих предків”, відмовилася говорити українською на церемонії вручення премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова серед професійних дебютів за 2024 рік.

9 січня на сцені Будинку кіно в Києві, коли Кадочникова вручала нагороду одному з переможців, із залу її попросили говорити українською. У відповідь вона закликала поважати її та “не ворогувати через дурниці”.

Національна спілка кінематографістів назвала цей випадок “прикрим інцидентом”.

“Звісно, хотілося б, аби легендарна виконавиця ролі Марічки у “Тінях забутих предків”  говорила українською не тільки у просторі фільму, а й часопросторі сучасної України, яка протистоїть навалі рашистсьської орди. Навалі, яка призвела до повної дискредитації усіх компонентів “русского міра” в очах і душах українців. Відтак зрозумілим є дражливе сприйняття вже самого звучання російської лінгви”, – зауважили в спілці.

Там додали, що в стінах спілки, Будинку кіно звучання російської нині мінімальне. Водночас у спілці закликали бути “обачливими”.

“Не варто зараховувати до “ворогів” тих представників старшого покоління українських кінематографістів, які продовжують спілкуватися переважно російською. Хоча б тому, що незрідка їхній внесок у нашу культуру є непроминущим і справді фундаментальним. Ролі, зіграні Ларисою Кадочниковою у “Тінях забутих предків” Сергія Параджанова, “Криниці для спраглих”, “Вечорі на Івана Купала”, “Білому птасі з чорною ознакою” Юрія Іллєнка, “Комісари” Миколи Мащенка назавжди лишаться в історії українського кіно. Її виступи російською аж ніяк не є викликом, чи зумисною провокацією, як видається декому”, – наголосили в Національній спілці кінематографістів.

Там додали, що “мисткиня, яка стільки зробила для нашого кіно, має право на повагу і прощення за певні атавізми, мовну архаїку. На терезах історії переважає зроблене для культури, давайте виходити саме з цього простого засновку”.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь, коментуючи цей інцидент Радіо Свобода, сказав, що звернувся до голови Національної спілки кінематографістів Сергія Борденюка і той гарантував, що надалі дотримуватиметься мовного закону.
Також омбудсмен повідомив, що отримав уже щонайменше з десяток скарг від громадян щодо цього інциденту.

Відповідальність лежить передусім на організаторах заходу, додає Кремінь. Якою саме вона буде, він зможе сказати після того, як проаналізує весь захід. “Рано робити висновки з кількасекундного відео”, – зауважує омбудсмен.

Кремінь пояснив, що організатори повинні були забезпечити синхронний переклад, бо йдеться про законне право громадян отримувати інформацію державною мовою.

“Сподіваюся, цей епізод стане для пані Лариси холодним душем. Ми готові допомогти їй знайти кращі мовні курси, якщо буде така потреба”, – прокоментував мовний омбудсмен.

На його думку, суспільна реакція навколо цього випадку – це відсіч будь-яким спробам нав'язати українцям двомовність.

Росія не полишає спроб “захопити інформаційний простір та розколоти українське суспільство через мову”, наголошує Тарас Кремінь:

“Інцидент під час вручення премії активно взяли на озброєння російські пропагандисти – мовляв, в Україні переслідують людей за мовною ознакою (інформацію про заклик до Кадочникової перейти на українську поширила російська державна агенція ТАСС. – Ред.) Такого нема й не буде. Але треба пам'ятати, що українське громадянство – це про вільне володіння українською мовою”.

Як повідомляв ІМІ, у травні 2024 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав спортсменів, тренерів, представників федерацій чи клубів використовувати українську мову під час публічних виступів, коментарів чи пресконференцій на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція).