Моніторинг журналістських стандартів та джинси, травень 2011 року

Моніторинг дотримання стандартів, який проводить Інститут масової інформації разом з регіональними партнерами у травні місяці продемонстрував, що тенденція регіональних видань щодо зростання кількості політичної «джинси» зберігається. В загальнонаціональних ЗМІ політична «джинса» в цьому місяці практично відсутня, що компенсується значною кількістю комерційної «джинси» та неналежно маркованих матеріалів.

ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКІ ВИДАННЯ

У «Коментарях» трохи впав показник дотримання журналістських стандартів – 5,38 бала у травні порівняно з 5,47 минулого місяця. Можливо має місце певне вирівнювання після квітневого підйому в дотриманні стандартів. Це є наслідок недостатнього дотримання стандарту достовірності (посилання на джерела) – аж у третині матеріалів, зокрема замість належного посилання на джерело в статтях почасти зазначається: «за інформацією “k”» (хоча є проблема і з відокремленням фактів від коментарів та збалансованістю).  У травні в «Коментарях» зафіксовано 3 рекламні матеріали, які можна розцінювати як «джинсу», зокрема один з них стосувався ТМ MEDOFF і був розміщений у суто умовному додатку «Тест» до газети. Крім того, знайшлося також 3 неналежно марковані матеріали – на сірому фоні. Всього у травні в газеті вийшло 107 матеріалів, далися в знаки вихідні свята на початку місяця.

Журнал «Український тиждень» минулого місяця повернувся практично на березневий рівень дотримання стандартів – 5,3 бала, хоча у квітні було падіння аж до 4,83. Найпроблемнішим дотримання у цього журналу залишається показник відокремлення фактів від коментарів (0,6), а стандарт достовірності вдалося виправити до 0,85. Реклама TravelSIM без жодного маркування стандартно присутня в цьому виданні, щоправда лише в одному екземплярі. Також виявлено 1 неналежно маркований матеріал при загальній кількості 146 матеріалів, які вийшли у виданні у травні. Обнадіює поява в рубриці тест-драйв УТ збалансованих матеріалів, які розповідають не лише про сильні, а й про слабкі місця презентованого авто, раніше матеріали з цієї рубрики «Тижня» мали ознаки прихованої реклами.

У журналі «Кореспондент» спостерігається суттєвий підйом рівня дотримання стандартів – з 5,33 минулого місяця в квітні до 5,6. Стандарти оперативності, точності та відокремлення фактів від коментарів журналом не порушуються, але й надалі «храмає» показник повноти представлення в матеріалах інформації по проблемі (0,8). «Джинсові» матеріали в Коррі відсутні, а неналежно маркованих (буквою «Р» в крузі) набралося 9 (загалом у журналі вийшло впродовж місяця 114 матеріалів – у зв’язку зі святами вийшло лише 3 травневі номери).

Газета «Экономические Известия», як завжди показали досить високий рівень дотримання журналістських стандартів. Слід відмітити, що абсолютна більшість матеріалів мають високі бали по кожному із стандартів. Проте, як вже було відмічено в попередніх моніторингах, ряд статей під єдиною тематикою (судова влада) мають дещо нижчі показники, що певним чином знижує загальний бал видання. ІМІ отримало лист від редакції газети, щодо даних статей. Враховуючи характер зазначених матеріалів (під тематикою «судова влада»), а також те, що вони належать одному журналісту, виданню запропоновано виділити дані статті з поміж інших інформаційних та новинних матеріалів, таким чином, щоб читач міг ідентифікувати їх як авторський матеріал. Наприклад, рубрикою «авторська колонка», «думка автора» чи будь-яким іншим чином. Предметом моніторингу є суспільно важливі інформаційно-новинні матеріали (авторські матеріали, аналітичні статті та ін. не є предметом моніторингу),  оскільки само до них, в першу чергу, ставляться вимоги щодо дотримання стандартів. Офіційний лист відповідь з детальним аналізом до редакції «Экономические известия» та видавця ТОВ «Медіа Інвест Груп» .

У травні 2011 року джинсових матеріалів з ознаками прихованої реклами виявлено не було. Водночас було знайдено 2 матеріали з ознаками неналежного маркування (трикутник в крузі). «В Кодецкий: мы не боимся создавать уникальные продукты» (ЭИ, №84), «Факторинг – деньги без залога, без ограничений, без препятствий» (ЭИ, №84).

В цілому видання можна поставити як приклад щодо відсутності замовних («джинсових») матеріалів. На відміну від інших видань, вже в котрий місяць поспіль джинса відсутня у виданні «Экономические Известия».

У загальноукраїнській газеті «Факти» загальна оцінка видання дещо підвищилась порівняно з минулим місяцем, проте залишається на рівні попередніх місяців – 4,92. Для порівняння: 4,92 – в січні 2011 року, 4,56 у лютому 2011, 5,09 – у березні 2011, 4,82 – у квітні. Найчастіше у виданні порушується стандарт балансу думок і точок зору. Частково це можна пояснити невеликим обсягом новинних матеріалів, через що в них складно розмістити достатню кількість думок різних сторін, та посилання на всі джерела.

Видання залишається лідером за розміщенням джинсових матеріалів. В цьому місяці у виданні було знайдено 17 джинсових матеріали, тобто обсяг джинси зріс. Слід окремо зазначити, що в Фактах в минулому місяці з’явився додаток «Жизнь прекрасна», який зареєстрований як окреме видання. Проте, даний додаток невіддільний від номера газет, його вартість входить у вартість номера, тобто фактично є частиною номера газети. В кожному номері даного додатку було розміщено джинсові матеріали різних марок алкоголю, а саме: «Nemiroff», «Істинна», «Хуторок експортна», «Наша марка». В травні прихована реклама алкоголю, становить більшу частину джинсових матеріалів видання.

Газета «Сегодня» в березні в порівнянні з лютим 2011 року динаміка балів дещо підвищилась. Для порівняння в лютому 2011 – 4,89, в березні – 4,80, в квітні. Основним стандартом, який часто порушуються у матеріалах є «баланс думок і точок зору». Джинсових матеріалів у виданні традиційно не було. Що з іншого боку компенсується великою кількістю неналежно маркованих матеріалів. Їх було знайдено – 20.

Зазначені матеріали газети «Сегодня» розміщуються під рубриками «Новости компании», «Открытое письмо», «Спонсорство», «PR», що вводить споживача в оману, оскільки може сприйматися ним як журналістські та інформаційні матеріали. Розміщення таких матеріалів суперечить статтям 1, 5, 7, 9, 10 Закону України «Про рекламу», відповідно до яких може бути визначено як недобросовісна реклама.

В загальноукраїнських виданнях, в цілому, слід зазначити,  що вже кілька місяців поспіль у виданнях відсутня політична джинса (на відміну від регіональних видань). При цьому рівень комерційної джинси.

Нагадаємо, під словом «джинса» давно вже розуміють замовний або ж рекламний матеріал, який подається як інформаційний (прихована реклама). Приховану рекламу можна розділити на дві групи – політичні замовні матеріали і комерційна реклама.

ДОНЕЦЬКІ ВИДАННЯ

Ситуація в донецьких ЗМІ залишається колишньою. Зокрема, «Панорама» (№ 19) здивувала експертів «нововведенням»: матеріал «Валютні спекуляції!» Позначений як «Реклама на прохання читачів».

Що стосується «Донецьких новин», то газета залишається «вірною» своїм традиціям щодо «джинси»: рекламні статті продовжують публікуватися з редакційним знаком «зірочка». Матеріал про візит Патріарха Кирила викликав подив, оскільки читачі тижневика належать до різних конфесій, незрозуміло, навіщо в статті відтворюється весь виступ Патріарха.

Газета «Донбас», як зазначають експерти, в цьому місяці - лідер по спілкуванню з читачами: досить багато матеріалів, які є джерелом суспільно-важливої ??та оперативної інформації. Разом з тим, маркування «на правах реклами» позначена настільки дрібним шрифтом, що читачеві його складно розгледіти.

«Донецький кряж»: стаття «Криза укрсучліту» носить агресивно-провокаційний та безапеляційний характер. У ній також є ознаки розпалювання міжнаціональної ворожнечі. На жаль, цей матеріал звучить в унісон шовіністичними матеріалами, які досить часто публікуються у рубриці «Листи читачів». Особливо це стосується мовного питання, яке навмисно пожвавлюється та поширюється.

Матеріал у «Вечірньому Донецьку» «Як створити тоталітарну секту» вибивається із загального стилю газети: лексикою, безапеляційністю, грубістю. Крім того, незрозуміло - хто автор: журналіст або читач?

У «Муніципальної газеті» продовжують домінувати звіти про діяльність міської влади, публіцистика, нариси. Варто звернути увагу на те, що ця газета є офіційним виданням Донецької міської ради, відповідно, передбачає публікацію матеріалів пріоритетних для широкої громадськості місцевих жителів. Але, на жаль, в дійсності, видання не висвітлює проблеми міста і його жителів. Зокрема, у травневих номерах «Муніципальної газети» перші шпальти були відведені футбольним темами, що, на думку експертів, є непріоритетними для міста. І навіть стаття, присвячена темі інвестицій в розвиток одного з районів Донецька, була подана як PR-матеріал.

Варто відзначити серію матеріалів про шведському досвіді в Росії у сфері переробки сміття. На думку експертів, вони не прив'язані до Донецького регіону. Тим не менш, ця інформація з'явилася в багатьох донецьких ЗМІ (зокрема, «Донецкие новости», «Донбасі»), і на тлі попередніх переговорів шведської сторони з місцевою владою про будівництво сміттєспалювального заводу в одному з районів міста - це виглядає, як початок формування громадської думки на замовлення інвестора.

Загалом, найбільш сильний тренд у розвитку місцевих друкованих ЗМІ - відхід у поверхове викладення інформації, «полегшення» тем і приводів для публікацій. Події останнього півріччя, коли були закриті такі великі видання, як газети «Салон » і «Газета по-донецьки» лише ускладнили ситуацію. Публікацій на соціально значущі теми стало помітно менше.  І це головна негативна тенденція, яку експерти відзначають не перший місяць. Друга негативна тенденція - в місцевих виданнях важко знайти «місцеву» інформацію. Читач може дізнатися, що сталося в Африці чи Японії, але не дізнається, що сталося в своєму місті чи на сусідній вулиці.

Щодо джинси, то помітна тенденція до поступового збільшення політичних замовних матеріалів. Наведемо кілька прикладів.

У  тижневику «Донецкие новости»  на стор. 3 часто  розміщуються матеріали рекламного характеру, позначені «традиційною редакційною зірочкою/хрестиком». У травневих примірниках на цих сторінках цього разу надруковані статті «Сергей Тигипко: «Если мы проведем реформы, у нас будет очень хорошая страна», «Коммунисты предложили народу высказать свое мнение», проте без позначок . Це відразу дає підставу розглядати ці статті як рекламні.  У  №20 та №21 на одній й тій самій сторінці (стор.9) в одному й тому ж місці на сірому фоні розміщені  такі матеріали: «Янукович вбрасывает инициативы», «Янукович остается лидером». В них йдеться про те, що на відміну від Ющенка,  Янукович ініціює перетворення у державі і бере на себе значну частину роботи у просуванні реформ,  «в умовах, не завжди популярних, але необхідних реформ впевнена лідируюча позиція діючого Президента та загальна стабільність рейтингу влади може свідчити про наявність кредиту довіри з боку народу…» Ці матеріали дуже схожі на такі, що раніше були позначені під рубрикою «Політична позиція», але не позначені як реклама.

Тижневик «Донецький кряж» (у травні №17,18, 19) вважав за потрібне на 1-у сторінку виносити виключно думку  представників КПУ (щодо референдуму) - Петра Симоненка та першого секретаря Донецького обкому КПУ М. Кравченка.

ЛЬВІВСЬКІ ВИДАННЯ

У травні 2011 року львівські ЗМІ стали більше дотримуватися принципів професійності, проте побільшало прикладів заангажованості. Приємно відзначити той факт, що ЗМІ розміщують дедалі менше неналежно маркованої реклами, такої як проведення аукціону чи судового засідання у рубриці «оголошення». Доволі часто видання публікують такі повідомлення з позначкою «реклама», проте одне й те саме видання може випадково про це «забути» і розмістити таку інформацію у рубриці «оголошення» або ж взагалі без належного маркування.

Щоправда, почастішали випадки публікацій так званої політичної джинси, що свідчить лише про одне: незабаром вибори до Верховної Ради, тож окремі політичні сили не гребують можливістю пропіаритися заздалегідь, щоб створити вдалий стартовий майданчик для успішного походу на вибори за допомогою висвітлення їх діяльності у ЗМІ.

Щодо комерційних матеріалів, які мають на меті розрекламувати певний продукт, компанію або ж торгову марку без спеціальних газетних позначок, то таких матеріалів зустрічається небагато, та все ж вони займають своє чільне місце серед газетних полос.

Ось приклади політичної ««джинси» у львівських газетах. «На зустрічі зі «Свободою» львів'яни схвалили проект «Північні ворота»,, який збудують на місці автостанції №2 у Львові» (Високий Замок 5-11 травня 2011 року №79 (4459)  – приклад матеіралу, де «свободівці» презенутють сdої досягнення на щотижневих зустрічах з виборцями у Львові, які, вочевидь, мають на меті у вигідному світлі сподобатися виборцю та бути ближчим до нього, незважаючи на реальні кроки у своїй діяльності. Депутати порадилися з мешканцями, чи скасовувати двоставковий тариф на тепло.  Ще один зразок таких публікацій: «Депутати порадилися з мешканцями, чи скасовувати двоставковий тариф на тепло  « (Високий Замок 17 травня 2011 року № 85 (4465), що несуть чітко замовний характер, адже заздалегідь відомо про кулуарні домовленості серед депутатського корпусу. День Європи у Рахові («Будь українцем – стань європейцем»: такий девіз святкування Дня Європи, який організувала партія Християнсько-Демократичний союз) – матеріал про святкування Дня Європи, який прошов під егідою чітко визначеної політичної сили та за її сприяння (Високий Замок 26 травня-1 червня  2011 року № 92 (4472). Українці повинні згуртуватися (висловлення позиції представників партії «Фронт змін» у Львівській області щодо подій 9 травня). Українці повинні згуртуватися (висловлення позиції представників партії «Фронт змін» у Львівській області щодо подій 9 травня) – у публікації переважає однобока ідейна спрямованість (Львівська газета 19 травня 2011 року №20 (617). «Навіщо Україні Євросоюз, який тоне?» (позиція Віктора Медведчука, доктора юридичних наук щодо зовнішньої політики України) – стаття, що має на меті привернути увагу до постаті Віктора Медведчука, який, подейкують у політичних і владних колах, збирається йти у політику. (Львівська газета 26 травня 2011 року №21 (618). «УДАР» у дії (завдяки фракції «УДАР» у Львівській обласній раді Новий Розділ включено в програму соціально-економічного розвитку Львівщини) – матеріал про окреме досягнення певної партії, який, як показує практика, є проплачним і замовним (Львівська газета 26 травня 2011 року №21 (618).

Проте, в інформаційному просторі Львівщини на прикладі газетних видань простежується доволі двозначна ситуація. Так, більшість видань все-таки дотримуються відповідних стандартів, які, безумовно, не можуть не впливати на незначне зростання професійності, тоді як з іншої сторони можна спрогнозувати, що найближчим часом почастішає розміщення замовних і проплачуваних політичних текстів, які «замилюватимуть» читачеві очі плюралізмом думок і так званою «об’єктивністю».

КРИМСЬКІ ВИДАННЯ

В Криму здійснювався моніторинг наступних місцевих видань:  «Крымская правда», «Крымское время», «Первая крымская»,  «События», «Голос Крыма», «Севастопольская газета», «Крымская газета».

Порушується стандарт збалансованості думок у більшості матеріалів газети "Крымская газета" та "Крымское время", факти не відділяються від коментарів ("Голос Крыма", "События"), недостатньо представлена інформація із проблеми - немає пояснень експертів, історії питання ("Крымское время", "Севастопольская газета"). Професійні стандарти дотримуються в більшості матеріалів газет "Первая  крымская" та "Крымская правда".

У Кримських виданнях в цілому було знайдено 62  матеріалів, що відносяться до прихованої реклами. Найбільшим покупцем інформації без грифу «реклама» виявилась газета «События».

Політична "джинса" як і раніше  складає лише 7% від числа усіх немаркованих матеріалів, найчастіше це публікації від імені С. Тігіпка і  П.Симоненка, хоча цього місяця з'явилася нова особа – В. Медведчук.

Серед комерційної джинси більшість матеріалів складають ті, що розміщуються за довгостроковими договорами ("Віконні технології", "Кредитпромбанк"  в "Первой крымской",  "Адвокат Дмитро Титаренко", "Журнал "Соціальна країна"" в "Событиях", "Фінансові консультації" в "Севастопольской газете"), але цього місяця вони публікуються по 2-3 рази в одному номері. Не маркувалися і є замовними матеріали про акції, які проводили оператори мобільного зв'язку до дня Перемоги.

Більшість видань  як і раніше не маркують рекламні блоки, вважаючи, що це і так очевидно ("Первая крымская", "Крымское время», «События»"). Газета "События" більшість немаркованих рекламних блоків розміщує на сторінках під рубрикою "Світська  хроніка".

У травні із-за фінансових труднощів  "Крымская газета"  скоротила кількість виходів на тиждень з п'яти до одного.

ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ: НОРМАТИВНА ДОВІДКА

Основними журналістськими стандартами, якими керується журналіст у своїй професійній діяльності є: баланс думок і точок зору, оперативність, достовірність (посилання на джерела), відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота представлення фактів та інформації по проблемі. 

Головними нормативними джерелами, де відображені дані стандарти є Кодекс професійної етики українського журналіста, Етичний кодекс українського журналіста, Декларація принципів поведінки журналістів (Міжнародної федерації журналістів), та міжнародні стандарти та принципи журналістської етики.

Баланс думок і точок зору.

Відповідно до п. 10 Етичного кодексу українського журналіста, точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

Оперативність.

Пункт 1 Кодексу професійної етики українського журналіста визначає, що головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації.

Достовірність (посилання на джерела).

Пункт 6 Етичного кодексу українського журналіста визначає, найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події. Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.

Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів закріплює, що журналіст зобов'язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він / вона знає.

Відокремлення фактів від коментарів.

Пункт 9 Етичний кодекс українського журналіста встановлює, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.

Точність.

Пункт 1 Кодексу професійної етики українського журналіста встановлює, що журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення.

Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів закріплює, що повага до істини та права громадськості на правду - перший обов'язок журналіста.

Повнота представлення фактів та інформації по проблемі.

Згідно з п 6 Етичного кодексу українського журналіста, найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події. Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.

 Інститут масової інформації