МКІП готує нову "Стратегію інформаційної безпеки", яка замінить затверджену Порошенком
Міністерство культури та інформаційної політики готує нову “Стратегію інформаційної безпеки” замість затвердженої у 2017 році п'ятим президентом Петром Порошенком “Доктрини інформаційної безпеки України”.
Про це повідомила в.о. генерального директора директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ, інформує “Детектор медіа”.
Проєкт “Стратегії” підготовлено відповідно до рішення РНБО від 14 вересня 2020 року “Про Стратегію національної безпеки України”, що введене в дію указом президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020.
У зв’язку з цим, МКІП було створено робочу групу, до якої увійшли представники державних органів влади та наукових установ. У рамках роботи зазначеної робочої групи було проведено вже чотири засідання у період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року.
Пропозиції до проєкту подали МВС, МЗС, РНБО, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України, Міністерств з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Національний інститут стратегічних досліджень, НДІ інформатики і права НАПрН України, Національний університетом оборони України імені Івана Черняховського.
У Мінкульті додали, що нова “Статегія” повинна замінити ухвалену у 2017 році президентом Петром Порошенком “Доктрину інформаційної безпеки України”.
“Проєкт Указу Президента України доповнено статтею щодо визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 25 лютого 2017 року № 47 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року “Про Доктрину інформаційної безпеки України”, – повідомила Ганна Красноступ.
Наразі текст проєкту знаходиться на стадії погодження із зацікавленими органами, після отримання висновку Мінюсту та РНБО, вказаний проєкт буде подано на розгляд уряду, а потім Радбезу. У разі схвалення проєкту рішенням РНБО проєкт “Стратегії” подається на затвердження Президенту України, який за результатами його розгляду може видати указ про введення в дію відповідного рішення РНБО.
“Детектор медіа” звернув увагу, що на сайті Мінкульту розміщена пропозиція щодо громадського обговорення нової “Стратегії інформаційної безпеки”. Матеріал позначений датою 2 квітня, хоча зауваження від громадськості пропонувалось надсилати з 15 до 30 березня.
У відповідь виданню повідомили, що консультації з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики дійсно були заплановані з 15 по 30 березня 2021 року в електронній формі, про це свідчить відповідний звіт.
“Пропозиції та зауваження до проекту акта до МКІП не надходили, про що підготовлено відповідний звіт. Зазначена дата та час “02/04/2021 16:58:40” показують, коли останній раз адміністратор сайту заходив та робив зміни на відповідній сторінці, а саме: це відбулося 2 квітня для оприлюднення звіту”, – зазначила Красноступ.
Коментуючи підготовку проєкту Красноступ заявила про некоректний його аналіз окремими ЗМІ.
Зокрема, 7 квітня сайт “Судебно-юридическая газета” оприлюднив статтю “Відповідальність за поширення дезінформації: що передбачає проект Указу Зеленського про Стратегію інформаційної безпеки, документ”. У МКІП вважають, що стаття може “призвести до введення громадськості в оману щодо реального змісту проекту”, автор матеріалу “допустив певні неточності, оскільки окремі абзаци із тексту процитовано не повністю, а відірвано від контексту”.
“Наприклад, у оприлюдненому на офіційному вебсайті МКІП проекті йдеться про “удосконалення законодавства України про захист персональних даних, узгодження положення нормативно-правових актів України з нормами міжнародних актів, обов’язковими для виконання Україною», натомість у статті йдеться про «перегляд законодавства про доступ до публічної інформації та про захист персональних даних тощо. У проекті йдеться про «перегляд та вдосконалення законодавства України щодо відповідальності за поширення дезінформації для збільшення ефективності впливу на державу-агресора і мінімізації шкоди для своїх національних інформаційних інтересів;” натомість у статті йдеться про “перегляд законодавства щодо відповідальності за поширення дезінформації”, – уточнили у міністерстві.
Також МКІП зауважив, що у статті йдеться про начебто “унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що провокує масові заворушення”, у той час коли у тексті проекту написано “унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що містить пропаганду війни, національної і релігійної ворожнечі, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України, провокує масові заворушення”.
“Зазначене може призвести до введення громадськості в оману щодо реального змісту проєкту, має маніпулятивний характер та можливо спрямовано на підживлення панічних настроїв серед населення України”, – резюмувала Красноступ.
Проєкт “Стратегії інформаційної безпеки” доступний на сайті МКІП за активним посланням.
26 травня 2015 року Президент України Петро Порошенко затвердив схвалену РНБО попередню Стратегію національної безпеки України. Після цього 16 березня 2016 року глава держави затвердив схвалену Радою національної безпеки й оборони Стратегію кібербезпеки України, а 25 лютого 2017 року – схвалену РНБО Доктрину інформаційної безпеки України.
Help us be even more cool!