Вже втретє миколаївська міліція закрила кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістам інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову і Анатолію Чубаченко. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
Так, 24 березня поточного року слідчий Центрального райвідділку міліції міста Миколаєва Олександр Герцун виніс постанову про закриття справи.
Як повідомляв ІМІ, в ніч з 9 на 10 липня 2013 року у Миколаєві під час затримання працівниками ДАІ водія автомобіля-позашляховика “Range Rover”, який не зупинився на вимогу інспекторів, п'яний чоловік, пасажир цього автомобіля, погрожував фізичною розправою журналістам “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову та Анатолію Чубаченку за зйомку з місця подій. П'яний чоловік показав посвідчення працівника виконкому Миколаївської міської ради на ім'я Олександра Кір'янова.
З ініціативи прокуратури міста Миколаєва 17 липня 2013 року було відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України.
19 липня 2013 року Анатолій Чубаченко та Андрій Лохматов були опитані слідчим Слідчого управління Миколаївського міського управління міліції в якості потерпілих в рамках кримінального провадження, яке було відкрито за фактом публікації в ЗМІ.
Проте згодом начальник слідчого відділу Центрального райвіділу міліції Миколаєва Олександр Єжалов закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ.
Після оскарження його постанови справа була поновлена, але згодом знову була закрита вже іншим слідчим.
Тепер вже п’ятий за рахунком слідчий Герцун знову закрив кримінальне провадження. Як зазначає журналіст Андрій Лохматов, кожен слідчий в своїх постановах грунтується на різних підставах, причому в кожному випадку, як він підкреслює, підстави все більш асбурдні.
На цей раз слідчий в постанові посилається на те, що Лохматов, фотографуючи та знімаючи на відео Кір’янова відкрито на вулиці, що є громадським місцем, проводив збір конфіденційної інформації. При цьому що ж саме в данному випадку було конфіденційною інформацією, яка стосується особистого життя Кір’янова, слідчий не зазначив.
При цьому, як каже Лохматов, слідчий в своїй постанові визнає, що Кір’янов погрожував журналістам фізичною розправою за виконання ними своєї професійної діяльності, але в той же час вважає, що це діяння було адекватним в контексті того, що він був розлючений, що його знімали без його згоди. З цього слідчий доходить висновку, що в діях Кір’янова не має складу кримінального правопорушення за статтею 171 ККУ.
Зазначимо, що згідно статті 307 Цивільного кодексу України, згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про інформацію» під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що доступ до події з Кір’яновим був доступний будь-кому, тому ця інформація не може бути конфіденційною.
“Оскільки зйомка відбувалася на вулиці посеред міста, то відповідна подія була доступна для сприйняття будь-кому там присутньому. Відповідно, доступ до події, а отже – і до інформації про неї не міг бути обмежений Кір’яновим, тому така інформація не підпадає під визначення конфіденційної за ст. 7 ЗУ "Про доступ до інформації", – сказав юрист.