Миколаївська міліція приховує інформацію про "беркутівців", які відмовились їхати в АТО

Заступники начальника Управління МВС України в Миколаївській області полковники Артур Войтенко і Михайло Черняк приховують від інтернет-видання «Преступности.НЕТ» інформацію про те, скільки співробітників спецроти міліції (колишній «Беркут») відмовилися їхати за наказом на службу в зону проведення антитерористичної операції, і скільки з них були звільнені.

Як повідомляє регіональний кореспондент ІМІ, більш того, Войтенко і Черняк відмовляються навіть сказати, скільки всього на сьогоднішній день бійців залишилося працювати в миколаївській спецроті міліції. Так, на запит кореспондента «Преступности.НЕТ» Андрія Лохматова від 19 липня цього року тоді ще начальнику облУМВС Артуру Мерікову про те, скільки в спецроті міліції працює людей, чи достовірна інформація про те, що близько 80% співробітників спецроти відмовилися їхати в зону АТО і які рішення щодо них були прийняті керівництвом облУМВС, Артур Войтенко відповів лише тим, що 23 червня 2014 року Миколаївське облуправління міліції отримало вказівку від МВС про необхідність відправки групи співробітників спецроти міліції для виконання завдань на Донбасі.

Начальник УМВС, як відповів Войтенко, видав наказ, згідно якого 26 червня «вказану кількість» співробітників спецпідрозділу було направлено у відрядження. На решту питань полковник не відповів, пославшись на те, що це - службова інформація, а також пославшись на внутрішній наказ МВС від 14 травня 2012 року.

У зв'язку з цим журналіст направив скаргу міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову з вимогою зобов'язати керівництво миколаївської міліції дати повну і достовірну інформацію на запит. Проте дана скарга була перенаправлена керівництву Миколаївського облУМВС, на яке і була написана скарга.

У підсумку на неї 3 вересня відповів вже інший заступник глави миколаївського облУМВС Михайло Черняк, який ще раз повторив, що запитувана інформація, на їх думку, є службовою, а також додав, що, відмовляючи в отриманні інформації, вони не бачать в цьому порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Разом з тим, Черняк додав, що «у зв'язку з реформуванням колишнього спецпідрозділу міліції« Беркут» в спеціальну роту міліції та отриманням наказу про відрядження в райони проведення антитерористичної операції, деякі співробітники спецроти міліції УМВС було звільнено з органів внутрішніх справ або переведені в інші підрозділи». Однак, скільки саме було таких співробітників і скільки взагалі людей працюють в спецроті міліції, отримуючи зарплати з бюджету, керівництво миколаївського облУМВС не відповіло.

При цьому в своїй відповіді на скаргу Михайло Черняк підкреслив, що «спеціальна рота міліції УМВС була і є боєздатним підрозділом, співробітники якої є відданими народові України», незважаючи на те, що питання про боєздатність цього підрозділу в запиті не було.

“З початку проведення АТО переважна більшість співробітників підрозділу вже брали участь в несенні служби в районах АТО, а частина з них і нині продовжують виконувати свої службові обов'язки в цих районах”, - обмежився замначальника Миколаївського обласного управління міліції Михайло Черняк.

Як нагадує кореспонднт ІМІ, більшість бійців спецпідрозділу «Сокіл» Миколаївського обласного управління міліції звільнилися, відмовившись їхати на Схід України. Крім того, як зазначає кореспондент ІМІ, як мінімум один екс-боєць миколаївського спецполку внутрішніх військ ВЧ 3039, який також служив у “Беркуті”, сьогодні воює на стороні терористів «ДНР».

Як нагадує кореспондент ІМІ, всі бійці миколаївського «Беркута» в березні цього року пройшли переаттастацію і продовжили служити у вже спецрота міліції, змінивши лише форму. При цьому, як повідомлялося, бійці миколаївського «Беркута» брали участь в лютневих подіях на Майдані Незалежності, де заявляли, що захищають Януковича від фашистів.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний прокоментував: “У даному випадку розпорядник інформації, посилаючись на належність запитуваної інформації до службової, відмовив у наданні інформації запитувачеві інформації, проте розпорядник жодним чином не аргументував те, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом (у тому числі й не використано трискладовий тест, закріплений у законодавстві, що регулює питання доступу до публічної інформації) - така практика є звичною для випадків, коли розпорядник інформації відмовляється надати інформацію”.

За його словами, у даній ситуації є можливим звернення до суду з метою захисту свого права на доступ до інформації та оскарження відмови у наданні запитуваної інформації.